Ситуація з ввезенням української аграрної продукції до країн ЄС загострилась ще влітку 2022 року, однак централізовані обмеження на рівні Європейської комісії кращі за розрізнені заборони, які раніше вводили окремі країни. 

Про це заявила посол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева на телемарафоні.

«Одним із плюсів з мінусів цієї ситуації є те, що це будуть не односторонні якісь заборони, прийняті країнами, а це буде вже централізоване рішення Європейської комісії, яким вона визначає, що чотири види української продукції: кукурудза, пшениця, рапс і насіння соняшнику, можуть транзитом експортуватись до третіх країн, до країн ЄС, але не можуть бути імпортованими напряму в Польщу, Угорщину, Болгарію» – сказала Ольга Трофімцева.

Вона нагадала, що прийняте рішення також включає виділення 100 млн євро, які отримають п’ять країн, чиї аграрії найбільше постраждали від надлишків українського зерна. Ольга Трофімцева підкреслила, що таке рішення є обмежувальним для чотирьох видів продукції з України.

Представниця МЗС також приділила увагу причинам відказу ЄС від частини української продукції. На її думку логістична система Європи не впоралася з такими об’ємами товару, що і викликало незадоволення фермерів і логістичних груп.

Національний банк України в свою чергу у макропрогнозі оцінив масштаби проблем з транзитом української аграрної продукції через Східну Європу. 

Про це розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає РБК-Україна.

«Ми врахували цей фактор і вже на другий квартал зменшили експорт нашої агропродукції приблизно на $200 млн. Але ми також враховували можливості переорієнтації на інші країни, в тому числі і за рахунок використання зернового коридору. На третій-четвертий квартал цього року ми додаткових втрат не закладали. Однак ми чудово розуміємо, що є певні ризики», – зазначив Сергій Ніколайчук.

На його думку, ризики пов’язані з можливим продовженням «зернових санкцій»  сусідніми країнами, а також з подальшими ускладненнями в роботі зернового коридору. Сергій Ніколайчук додав, що втрати від заборони ввезення аграрної продукції до країн-сусідів в майбутньому стануть більшими.

Заступник голови НБУ розповів, що в базовому сценарії експерти очікують нормальної роботи зернового коридору, щонайменше до кінця року. На наступний рік прогнозують розширення логістичних можливостей морськими шляхами.