На початку повномасштабного вторгнення для забезпечення продовольчої безпеки країни Уряд обмежив експорт критично важливих для продовольчої безпеки товарів. До цього переліку потрапило і зерно жита. При тому, що ця культура багатьма виробниками вирощувалась якраз для продажу на закордонних ринках. Зрештою спільними зусиллями, зокрема і Насіннєвої асоціації України, експорт жита було розблоковано.

Про це розповіла Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.

За її словами, ситуація для господарств, які спеціалізуються саме на ій культурі, ускладнюється також специфікою вирощування жита. Річ у тім, що на відміну від аграріїв, які займаються пшеницею чи кукурудзою та мають можливість засіяти поля іншими культурами, з житом складніше. Зона для його вирощування — піщані ґрунти Полісся. Інші культури там не ростуть, вони просто «згоряють» або ж дають на 20-30% менші врожаї, ніж в сусідніх регіонах. 

«Взагалі житу притаманні саме північні регіони. Тому культура активно росте на півночі Польщі, в Німеччині, Естонії, Латвії, Канаді. В Україні ж — це північні частини Житомирської, Чернігівської, Сумської, Рівненської, Волинської областей. Жито краще переносить зиму, ніж інші зернові, й до середини чи кінця червня рослини вже досягають максимальної висоти, тоді як ярі культури тільки починають свій ріст. А збирання й зберігання фактично мало чим відрізняється від пшениці чи ячменю. Хіба лише тим, що жито потрібно збирати швидко, бо воно може вилягти за 7-8 днів. Тобто аграріям фактично немає чим замінити жито на піщаних чи глинистих ґрунтах», — зауважила Сюзанна Григоренко.

Тому, на її думку, якби експорт не розблокували, цю культуру просто не вирощували б. Оскільки фермери були б змушені зупинити бізнес через відсутність коштів та альтернатив. 

«Як наслідок, жито могло взагалі зникнути з нашого ринку. Як це свого часу сталося з тритикале. І в майбутньому, щоб відродити цю культуру, держава була б змушена вводити дотації», — стверджує експертка.