Згідно даних ООН, Україна — одна з найбільш замінованих країн світу поруч з Афганістаном, Сирією та Боснією. Наразі в Україні вже шукають шляхи вирішення проблеми забруднення ґрунтів внаслідок війни.

Про це розповідає блог на SuperAgronom.com.

Зазначається, що фахівці зайняті розробкою інструментарію та механізмів, впровадження яких дозволить мінімізувати наслідки воєнних дій у подальші роки.  

Зокрема, навесні при Державній екологічній інспекції створили робочу групу, яка розробляє методики визначення шкоди та збитків, завданих природним ресурсам та довкіллю внаслідок збройної агресії Російської Федерації. До її складу увійшли понад 60 фахівців, науковців, експертів, у тому числі співробітники Національної академії аграрних наук України.

«На даному етапі члени робочої групи досліджують міжнародний досвід зі збору доказової бази та практики розгляду міжнародними інстанціями злочинів з екологічною складовою. Для кожного з випадків екоциду збирають необхідні вихідні дані та розраховують остаточні суми збитків. Зокрема, відібрано понад 50 проб ґрунтів та проведено інструментально-лабораторні дослідження. Члени робочої групи, співробітники ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Анатолій Кучер та Максим Солоха найближчим часом розроблятимуть методичні документи і порядок визначення завданої шкоди ґрунтам внаслідок бойових дій», — йдеться в повідомленні.

Одним із варіантів відродження постраждалих ґрунтів може бути створення «червоних зон» на територіях, де велися інтенсивні бойові дії. Таку ініціативу пропонують спеціалісти з Української Природоохоронної Групи (UNCG). За їхніми словами, це дозволить виконати вимоги законодавства України з консервації земель та запобігання опустелюванню, а також Європейської стратегії захисту біорізноманіття до 2030 року (виведення з обробітку 30% усіх сільськогосподарських земель).

Фахівці UNCG наводять приклад Франції, де після Першої світової були створені «червоні зони», а люди звідти переселені. Площа понад 1200 км родючої землі в районі Верденської битви (1916 рік) була визнана французькою владою як «повністю розгромлена»: було введено сувору заборону доступу та ведення сільськогосподарських робіт там. Згодом шляхом очищення площу критично ураженої зони вдалося знизити до 100 км. Протягом довгих років без антропогенного впливу територія відновлюється, а воронки від вибухів стають частиною ландшафту. В’єтнамці після виводу американських військ творили у кратерах від авіаційних бомб водойми для розведення риб. Демілітаризація зон колишніх воєнних дій — часта практика в Європі. В Бельгії, Нідерландах, Данії їх включають до екологічного проєкту Natura 2000 — мережі охоронних ділянок, які виступають територією біорізноманіття. Аналогічним шляхом пішли в Південній Кореї після війни 1950-1953 років.

9 грудня 2022 року в Україні відбулася  III конференція «Національний виклик: Деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?», присвячена проблемі деградації ґрунтів та пошуку шляхів її вирішення в Україні. Цього року фокус обговорення був зосереджений саме на деструктивному впливі воєнних дій на ґрунти. Організаторами заходу виступають компанія БТУ-ЦЕНТР і  ГС «Органічна Україна».

«Це вже третя конференція з теми відновлення деградованих ґрунтів. Проте вперше ми зіткнулися з новим випробуванням — повномасштабним військовим вторгненням. Світ змінився і разом з ним змінюємося і ми. Але незмінними залишаються принципи: популяризація проблеми ґрунтів, синергія держави, науки, бізнесу та освіти, активна громадянська позиція. Наша мета — не лише привернути увагу до проблеми деградації ґрунтів, але й спільними зусиллями запропонувати конкретні кроки для її вирішення», — підкреслює кандидат с.-г. наук, генеральний директор БТУ-ЦЕНТР та голова Комітету з відродження родючості ґрунтів ГС «Органічна Україна» Владислав Болоховський.