На українському ринку сої зберігається різноспрямована динаміка: внутрішні ціни продовжують зростати під впливом активного попиту з боку переробників, тоді як експортні котирування демонструють незначне зниження.

За оцінками аналітиків, українські переробні підприємства нарощують виробництво соєвого шроту для тваринництва, що підтримує закупівельні ціни на внутрішньому ринку. Додатковим фактором виступає подорожчання соняшнику, яке стимулює попит на альтернативні шроти.

Минулого тижня ціни на сою з ГМО зросли на 300–500 грн/т — до 20 300–20 500 грн/т (405–410 $/т без ПДВ) з доставкою на завод. Водночас соя без ГМО торгувалася в межах 20 500–20 700 грн/т, однак її потенціал зростання обмежений через складнощі конкуренції на європейському ринку шроту.

На експортному напрямку ситуація інша: ціни попиту на сою з ГМО знизилися на 5 $/т — до 435–445 $/т (СРТ-порти) через скорочення активності трейдерів та обмежену пропозицію. Ціни на сою без ГМО залишаються відносно стабільними — близько 460 $/т у портах і 460–465 $/т на західному кордоні.

З початку маркетингового року (1 вересня) до 25 березня Україна експортувала близько 1,5 млн т сої. Із них 960 тис. т було відвантажено без сплати мита, ще 550 тис. т — із митом, що принесло бюджету близько 760 млн грн. Водночас через запровадження експортних мит виробники недоотримали близько $200 млн доходів.

Загалом у сезоні-2025/26 внутрішня переробка може зрости до 2,9–3 млн т (на 50% більше, ніж роком раніше), тоді як експорт очікується на рівні не більше 2–2,2 млн т.

Тиск на експортні ціни посилюється через зростання пропозиції дешевшої сої з Південної Америки, насамперед із Бразилія, а також через зниження котирувань на біржі в Чикаго. Зокрема, травневі ф’ючерси на сою у Chicago Board of Trade протягом тижня торгувалися на рівні близько 430 $/т, що на 4% менше, ніж двома тижнями раніше.