Кабінет Міністрів України затвердив Порядок та критерії визначення зон ризикованого землеробства, які формуватимуться через несприятливі кліматичні умови або вплив бойових дій. Відповідну постанову уряд ухвалив 4 березня 2026 року.

Новий механізм має допомогти посилити продовольчу безпеку країни, а також підтримати аграріїв, які працюють у складних природних або воєнних умовах.

Державна підтримка для аграріїв

Після формування переліку таких земель сільгоспвиробники, що обробляють їх, зможуть претендувати на державну підтримку. Йдеться, зокрема, про компенсацію витрат, пов’язаних із середнім рівнем орендної плати та мінімальним податковим зобов’язанням.

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, впровадження чітких правил визначення зон ризикованого землеробства дозволить ефективніше спрямовувати допомогу агровиробникам.

— Ми вперше запроваджуємо прозорий механізм визначення таких зон, що дозволить мінімізувати втрати від кліматичних і воєнних ризиків та гарантувати продовольчу безпеку України, — наголосив він.

За якими критеріями визначатимуть ризиковані території

Постанова передбачає два основні критерії для віднесення земель до зон ризикованого землеробства.

Кліматичний фактор.
Головним показником стане рівень продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см. Землі можуть отримати статус ризикованих, якщо:

• для озимих культур з 15 березня по 30 квітня рівень вологи становить менше 80 мм;
• для ярих культур з 15 травня по 15 червня — менше 80 мм.

Аналіз проводитимуть акредитовані або атестовані лабораторії. У висновках зазначатимуть кадастрові номери ділянок, площу, координати точок відбору проб, тип ґрунтів та фактичний рівень вологи.

Воєнний фактор.
До зон ризикованого землеробства також можуть бути віднесені ділянки, які:

розташовані в межах 20 км або на відстані 20–50 км від кордону з державою-агресором чи лінії фронту;

знаходяться на територіях, забруднених або потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

Як аграрію подати заявку

Щоб його земельну ділянку віднесли до зони ризикованого землеробства, виробник має:

• бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР);
• до 1 липня подати заявку через електронний кабінет;
• додати необхідні документи, зокрема лабораторні висновки у разі нестачі вологи.

Після подання заявки аграрій зможе відстежувати її статус онлайн.

Хто ухвалюватиме рішення

Обласні державні або військові адміністрації створюватимуть спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевірятимуть документи та ухвалюватимуть рішення.

До 30 липня узгоджені переліки передаватимуться до Міністерства економіки, а остаточне затвердження здійснюватиметься до 31 серпня з подальшим внесенням інформації до Державного аграрного реєстру.

У випадку з воєнним фактором дані визначатимуться через електронний обмін інформацією між ДСНС, Держгеокадастром та Мінекономіки. Інформація звірятиметься між державними реєстрами, що дозволить автоматично підтверджувати статус земельних ділянок.

Уряд очікує, що запровадження нового механізму допоможе зберегти агровиробництво на складних територіях, підтримати регіональну економіку та зміцнити експортний потенціал країни навіть в умовах війни.