Новини

Стамбульська угода: що відбувається з експортом зерна через українські порти
Стамбульська угода: що відбувається з експортом зерна через українські порти
Опубліковано: 26 Липня 2022

Ситуація із експортом зерна морським шляхом нагадує ураган, який тільки розпочинається.

З одного боку трейдери вже штурмують вантажівками повними зерна порти, з іншого боку –  брехливий путін, який тільки чекає вдалого моменту аби зірвати український морський агроекспорт. Втім, аграрії налаштовані рішуче й за три доби, з моменту підписання стамбульської угоди, сформували перші каравани суден, заповнених врожаєм ще минулого року. І вже здається, що зерно з портів будуть вивозити, якщо всі угоди будуть розірвані, навіть під обстрілами.

Події стрімко розвиваються

Самі переговори щодо вивозу зерна морським шляхом проходили без особливого галасу. Перші повідомлення про те, що в Туреччині мають домовитись про експорт зерна, з’явились наприкінці травня – початку червня. Офіційні повідомлення від української сторони почали з’являтись під кінець переговорів у липні, але без особливих деталей. Навіть вітчизняні експерти за весь цей час зупиняли себе, коли тема доходила до перемовин у Туреччині аби не нашкодити процесу. Було важливим лише розблокування агроекспорту морським шляхом.  Для аграрної країни не вивезти 20 млн тонн зерна ще з попереднього року, при активних жнивах вже цього року, означає переповнені склади, як наслідок –  відсутність обігових коштів та ризик зірвати осінню посівну. Весняна сівба та літні жнива вже проводились на останніх можливостях. Разом з цим, через збільшення вартості логістики у Західному напрямку, ціни в середині країни опустились майже вдвічі ніж собівартість виробництва зернових та олійних. Тому всі затаїли подих та мовчки спостерігали. Розблокований експорт принесе економіці України близько 10 млрд доларів, а реалізація на експорт нового врожаю – ще 20 млрд доларів.

Головними побоюваннями залишались питання безпеки – росія може скористатись моментом для нападу на Одеську область з моря, чи спровокувати ситуацію, звинувативши Україну у недотриманні домовленостей та бажанні підтримувати всесвітній голод. На четвертий місяць активної фази 8-річної війни росії проти України рівень довіри до північного сусіда впав нижче будь-яких відміток. Що згодом підтвердила росія, яка обстріляла одеський порт менш ніж за добу після підписання договору. Спочатку росіяни сказали, що це були не вони. Наступного дня сказали, що влучили у військовий катер. В ООН цю атаку засудили. Туреччина висловила стурбованість. А українська сторона не припинила підготовку до великого експорту.

Чого вартий договір з росією

22 липня надвечір договір підписали, а по обіді 23 липня росія випустила по одеському порту чотирма ракетами калібр: 2 ракети збили сили ППО, ще 2 влучили в об’єкти інфраструктури. Голова ОДА Максим Марченко заявив, що внаслідок обстрілу є пораненні.

Президент України Володимир Зеленський, назвав удари варварськими та цим кроком Росія втратили політичні бали та останніх прихильників домовленостей з країною-агресором. Але припиняти підготовку Україна не збирається.

«Ми обов’язково розпочнемо експорт, щоб ще раз довести усьому світу, що не Україна зриває експорт – це ті наративи, які російська сторона сьогодні поширює як дезінформацію», – заявив Зеленський.

Водночас, за його словами, подальше гарантування безпеки експорту українського зерна лежить на Туреччині та Організації Об’єднаних Націй, з якими укладено відповідні домовленості. Голова російського МЗС сказав, що обстріл одеського порту не порушує умов зернового договору, хоча в ньому сторони пообіцяли не атакувати будь-які комерційні судна чи порти, задіяні в транспортуванні зерна.   

«Якщо говорити про епізод, який стався в Одесі, то немає нічого в зобов’язаннях, які Росія взяла на себе, у тому числі, в рамках підписаних 22 липня у Стамбулі угод, що забороняло б нам продовжувати спеціальну військову операцію, знищуючи військову інфраструктуру та інші військові цілі”, – сказав сергій лавров журналістам під час свого візиту до Конго.

Деталі договору

Згідно офіційним заявам: ввозитимемо зерно із трьох портів: Одеса, Південний та Чорноморськ під наглядом Спільного координаційного центру (СКЦ), до складу якого увійдуть всі сторони перемовин. Вивозити дозволяється зерно, харчові продукти, добрива та аміак. Судна будуть проходити через заміновану ділянку, за допомоги допоміжного судна, далі за караваном слідкуватимуть дистанційно представники СКЦ, потім Туреччина. Із неприємного, судна будуть доглядати на наявність зброї та інших непередбачених договором для вивозу речей члени СЦК, до складу якого увійдуть росіяни.  Угода діятиме протягом 120 днів, у разі, якщо жодна із сторін не заперечуватиме, то положення документу продовжуються автоматично на такий же період.

Наразі триває створення СЦК, в Міністерстві Інфраструктури очікують, що перші каравани із зерном підуть вже на цьому тижні.

«Найближчі дні будуть розроблені та погоджені технічні документи цього центру, який запрацює із середи. Також паралельно готуються порти. До учасників ринку доведена процедура подання заявок на вивезення зерна. Перші партії почнуть вивозити із порту Чорноморська, протягом двох тижнів підключяться й інші два порти», – пояснив деталі Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури України.

З росії, в обмін на підписання документу, зняли частину санкцій: дозволили проведення розрахунків за продаж російського зерна та добрив через підсанкційні банки, прибрали антидемпінгові мита на російські добрива, дозволили постачання авіаційних запчастин.

В Мінінфраструктури України додали, що, якщо провокації з боку росії продовжаться, то програма буде зупинена.

План «Б»

Українським аграріям було вкрай важливо розблокувати українські порти для вивозу аграрної продукції. Адже до початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України морськими шляхами вивозилось близько 5 млн тонн зерна щомісяця. За 4 місяця переорієнтація агроекспорту через західні сухопутні кордони дала змогу вивозити лише 2 млн тонн (у червні). Подальше блокування портів призвело б до того, що 40% сільгосппідприємств припинили б свою діяльність, а осіння посівна була б зірвана. Відсутність обігових коштів ставило під питання збір урожаю 2023 року, як і внутрішню та світову продовольчу безпеку.

Україна не припиняє розвиток експорту через сухопутні кордони на заході та Дунаєм. Це стане у нагоді, якщо експорт трьома портами все ж таки зірветься, каже заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

«Враховуючи роботу трьох портів, які додатково дадуть близько 4 млн тонн експортованого зерна та ті можливості, які напрацюванні за 5 місяців, то в країнах, куди ми експортуємо, не буде продовольчої кризи. Також очікується, що ціни на зерно в середині країни, за різними оцінками, зростуть на 100 доларів на тоні. Але потрібно бути готовим 24/7, що росія може порушити будь-які домовленості. Тому про розвиток логістики у західному напрямку ніхто не буде забувати», – зазначив Денис Марчук.

З цим погоджуються і в USAID. Зокрема керівниця з міжнародного розвитку цього агентства Саманта Пауер заявила, що  Сполучені Штати Америки разом з Україною працюють над альтернативним планом експорту зерна.

«План Б включає автомобільний, залізничний і річковий транспорт, відправлення барж і налаштування залізничних систем, щоб вони краще узгоджувалися з європейськими та експорт міг швидше рухатися», – сказала Пауер.

Вона підкреслила, що доведеться враховувати різні непередбачувані обставини, бо довіряти путіну неможна.

Джерело: Agravery.com

Більше новин