У 2022 році азотні підприємства «Рівнеазот» та Черкаський «Азот», що входять до OSTCHEM (азотний холдинг Group DF), виготовили 1,754 млн т азотної продукції.

Про це повідомляє пресслужба OSTCHEM.

Заводи виготовляли найбільш затребувані на ринку добрива — аміачну селітру, карбамід, КАС та ВАС. До 27 лютого 2022 року Сєвєродонецький «Азот», що також входить до групи, виготовив 0,05 млн т азотних добрив, пізніше його діяльність була заблокована через військові дії.

Для порівняння, у 2021 році загальний обсяг виробництва підприємств OSTCHEM становив 5,3 млн т. Таким чином, загальне падіння обсягів виробництва мінеральних добрив OSTCHEM порівняно з 2021 роком становило 66,9%.

Основними причинами зниження виробництва стали:

– втрата контролю над Сєвєродонецьким «Азотом»;

– руйнування логістичних та збутових ланцюжків; 

– зниження обсягів експорту через регуляторні та логістичні обмеження;

– перебої з електроенергією через масові руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури;
висока ціна на газ;

– падіння платоспроможного попиту з боку аграріїв щонайменше на 40%.

«Стратегія 2023 для нашого бізнесу — продовжувати розвивати наші промислові майданчики та створювати нові робочі місця. Ми продовжимо модернізацію виробництв та будемо збільшувати виробництво тих добрив, попит на які зростатиме найбільше. Український агровиробник був і залишається пріоритетним для нас», — зауважив керівник азотного бізнесу OSTCHEM Сергій Павлючук.

За його словами, Черкаський «Азот» та «Рівнеазот» оптимізували виробничий процес, запровадивши низку технологічних рішень щодо енергозбереження. Зокрема, встановлення системи власної енергогенерації дозволило скоротити витрати електроенергії на 40%.

Своєю чергою керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов зазначив, що у вересні-листопаді на ринку відбулося поступове відновлення попиту на азотні добрива: фермери активно укладають контракти та вносять передоплати під весняний сезон 2023 року.

«Відновлення попиту відбулося завдяки «зерновій угоді», яка дещо відновила купівельну спроможність аграріїв, а також зі стабілізацією цін на газ та, відповідно, на мінеральні добрива. Хоча до довоєнного рівня ще далеко, і війна залишається суттєвим фактором, що впливає на споживання добрив в Україні, ми з оптимізмом дивимось у майбутнє — впевнений, ринок добрив зростатиме. За оптимістичним сценарієм — очікується зростання плюс 15-20% за рік. Але війна та зернова угода залишаться визначальними чинниками для українського ринку добрив», — сказав Олег Арестархов.

За оцінками Group DF, у 2022 році ринок добрив знизився на 45-50% — з 4,75 млн т то до 2-2,9 млн т.