Основним фактором, який вплинув на урожайність сільгоспкультур у 2025 році, стала волога. Про це в коментарі SuperAgronom.com розповів агроексперт Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group під час конференції УКАБ Агротехнології 2025.

«Ситуація по всіх культурах плюс-мінус однакова — ключовим визначальним фактором цього року є волога. Це, без перебільшення, фактор номер один», — каже він.

За його словами, відмінності в кількості опадів під час вегетації — від 150 до 200 мм — суттєво вплинули на урожай навіть у межах одного регіону. Урожайність пшениці, наприклад, могла відрізнятися не залежно від сорту чи строку посіву, а виключно через кількість дощів. Крім того, вплив має і попередник. Поля, де до пшениці вирощувався соняшник, дали врожайність на 2 т нижчу. Причина — глибоке виснаження запасів вологи.

«Соняшник забрав вологу з глибоких горизонтів. А весняні опади вже не змогли її компенсувати», — пояснює Олександр Хмелюк.

Регіональна картина: від надії до катастрофи

Під час поїздки від Тернополя до Дніпропетровщини Олександр Хмелюк фіксував різку зміну стану посівів.

«У центральних, північних і західних регіонах у першій половині літа все виглядало перспективно — поля були зелені, з надією на врожай. Але вже від Умані в бік південного сходу ситуація значно гірша», — розповідає він.

З його слів, у Дніпропетровській, Кіровоградській та частково Полтавській областях кукурудза не сформувала качан, соя — недорозвинена, а на багатьох полях врожаю не буде взагалі. Частина господарств уже почали передпосівний обробіток ґрунту на сухих і пожовтілих полях, які за виглядом нагадують вересневі.

Соняшник втрачає позиції на півдні

Найгірша ситуація — на півдні. Там, за словами Хмелюка, фермери вже третій рік відмовляються від вирощування соняшнику.

«Мені фермер в Одеській області сказав: “Я три роки не сію соняшник”. І це зараз не виняток, а тенденція».

Соняшник, хоч і залишається прибутковою культурою, вже не витримує кліматичних умов. У таких регіонах стабільною культурою залишається лише озима пшениця — через її здатність використовувати осінньо-зимові запаси вологи.

«Озимі зернові — з найменшими ризиками. Ми хоча б можемо сподіватися на опади восени і в зимовий період. Це створює певний запас для формування врожаю у квітні-травні», — зазначив фахівець.

Утім, аграрії залишаються у пастці економічної доцільності. Попри кліматичні ризики, їм потрібно вирощувати хоча б дві з трьох основних культур — кукурудзу, соняшник, сою або пшеницю — щоб уникнути збитків.