Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Подією номер один цього тижня стала так звана Стамбульська угода.

Самі переговори щодо вивозу зерна морським шляхом проходили без особливого галасу. Перші повідомлення про те, що в Туреччині мають домовитись про експорт зерна, з’явились наприкінці травня – початку червня. Офіційні повідомлення від української сторони почали з’являтись під кінець переговорів у липні, але без особливих деталей. Навіть вітчизняні експерти за весь цей час зупиняли себе, коли тема доходила до перемовин у Туреччині аби не нашкодити процесу. Було важливим лише розблокування агроекспорту морським шляхом.  Для аграрної країни не вивезти 20 млн тонн зерна ще з попереднього року, при активних жнивах вже цього року, означає переповнені склади, як наслідок –  відсутність обігових коштів та ризик зірвати осінню посівну. Весняна сівба та літні жнива вже проводились на останніх можливостях. Разом з цим, через збільшення вартості логістики у Західному напрямку, ціни в середині країни опустились майже вдвічі ніж собівартість виробництва зернових та олійних. Тому всі затаїли подих та мовчки спостерігали. Розблокований експорт принесе економіці України близько 10 млрд доларів, а реалізація на експорт нового врожаю – ще 20 млрд доларів.

Попри сумніви розблокування портів відбувається невеликими кроками: у Чорне море увійшли два турецькі фрегати. Кораблі контролюватимуть рух караванів із українським зерном, їх огляд та можливий супровід. Тим часом одеські порти вже відновили роботу й готуються до перших відправок зерна. Адміністрація морських портів заявила про підготовку до формування караванів, які прямуватимуть за лідируючим кораблем безпечним коридором.

Разом з тим, основною загрозою для експорту зерна з України залишаються міни, що дрейфують у Чорному морі. Судновласники оцінюють ризики та не поспішають вивозити зерно. Є у них питання і щодо механізму реалізації підписаних у Туреччині угод. AP підрахували, що для вивезення 20 млн тонн зерна за 120 днів потрібно 4-5 великих суховантажів на день, але, судячи з атаки на одеський порт, велика ймовірність, що все піде не так. Крім мінних полів, у Міжнародній палаті судноплавства (ICS) вбачають проблему у гарантуванні безпеки екіпажів, які налічують при перевезенні подібних вантажів 20-25 осіб. Є припущення, що забезпечуватимуть військові ризики морські страховики.

  Чи розблокують порти чи ні, має бути альтернатиивний план. 

Аграрії збирають новий врожай. Куди складати зерно, коли ще не продано минулорічний врожай? Розблокування морських портів продовжує викликати сумніви, тож агровиробники дивляться у бік мобільних елеваторів та сухих портів в якості плану «Б». Та тут постає нове питання – де взяти кошти на інвестиції?..

Ще один тренд – релокація бізнесу, в тому числі аграрного. 

У середині березня, в розпал боїв на півночі сході та півдні України, від Житомирської області до Херсонської, Мінекономіки впровадило програму безкоштовної релокації бізнесу із небезпечних районів. На кінець липня підприємці подали 1763 заявки на переміщення своїх потужностей. Наразі 326 компаній знаходяться на етапі переїзду – для них здійснюється пошук підходящої локації або способу транспортування. Звісно, багато хто з підприємців вибирався з під обстрілів та окупованих територій самотужки, бо не було часу на узгодження та розгляд заявки на безкоштовне переміщення.

Хто не знає, як зафіксувати та компенсувати збитки, вам сюди

– Мінагрополітики організовує круглий стіл: «Зруйновані агропідприємства: фіксація збитків та перспективи їх відшкодування».  У понеділок, 1 серпня 2022 року, відбудеться круглий стіл, під час якого будуть презентовані методичні рекомендації та надані практичні поради щодо фіксації руйнувань агропідприємств, завданих внаслідок воєнних дій. Експерти представлять законодавчу базу, ознайомлять зі специфікою документування втрат на окупованих територіях, особливостями фіксації та збору доказів для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди. Також розкажуть якими є можливі шляхи безпосереднього відшкодування завданих збитків.

Джерело: Agravery.com