Фальсифікат — одна з проблем українського агросектору. В гонитві за низькою ціною аграрії ризикують не тільки зіпсувати врожай, а й забруднити ґрунт чи спровокувати забруднення вод. Але окрім екологічної шкоди фермер може заплатити за використання фальсифікатів кругленьку суму чи навіть потрапити за ґрати.

Про це розповів юрист, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Кошик і Партнери» Микола Кошик.

Як зазначається у матеріалі на Kurkul.com, на сьогодні основним у сфері контролю використання агрохімікатів є Закон України «Про пестициди та агрохімікати». Зокрема, в ст. 4 цього закону йдеться, що «забороняється ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, рекламування, застосування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації». Тобто ті засоби, які не пройшли реєстрацію — вважають забороненими.

Однак, за словами Миколи Кошика, є винятки. Вони прописані в додатку до закону, де є перелік пестицидів та агрохімікатів, які можна використовувати без їх державної реєстрації. 

«Як правило це досить прості добрива, як от звичайні NPK без вмісту мікроелементів, чи КАС», — зазначив Микола Кошик, що є також експертом з агроекології Асоціації професіоналів довкілля (PAEW).

Він зазначив, що у травні 2022 р. було доповнено ст. 25 «Прикінцеві перехідні положення» закону «Про пестициди та агрохімікати, де розширили перелік препаратів, які можна використовувати в Україні без їх державної реєстрації. Ця норма була прийнята в умовах війни, оскільки після повномасштабного вторгнення виник різкий дефіцит добрив.

«До війни значна частина добрив поставлялася з Білорусі. Коли постачання припинилось, виник дефіцит. І потрібно було надати аграріям спрощений доступ до добрив, щоб успішно провести посівну. Трейдерам довелося шукати нові канали постачання з таких країн, як Єгипет, Марокко, Китай, Ізраїль та з Європи. Відтак позавозили препарати незрозумілої якості», — пояснює адвокат. 

Він додав, що оскільки завезені препарати не проходили державні випробування, то не зрозуміло, який їхній вплив на ґрунти, вирощений продукт, і на людину, як на кінцевого споживача.

Як зазначив Микола Кошик, на сьогодні фальсифікат несе три глобальні загрози:

Відсутність розуміння щодо впливу на ґрунтову мікробіоту, бджіл та екологію в цілому. «Ці добрива та препарати не проходять випробування і ми не розуміємо конкретно, що вносимо», — наголосив фахівець.

Недоотримання коштів у бюджет, оскільки виробництво фальсифікатів є нелегальним, завозиться контрабандою, реалізується за готівку і т.д. «Виробник, який займається фальсифікатом чи трейдер, який ввозить контрабанду, реалізує дану продукцію за готівку і таким чином працює нелегально і не сплачує податки. Враховуючи, що частка фальсифікату на ринку України значна, то це — мільйони гривень», — розповів Микола Кошик.

Недобросовісна конкуренція і як наслідок демпінгування цін на ринку. Якщо виробник незрозуміло в яких умовах з яких компонентів виготовляє добриво, а потім його реалізує за готівку, він зменшує на себе податкові зобов’язання. Тобто він запропонує на ринку таку ціну, яку не зможе запропонувати компанія з дозвільною документацією.

За словами експерта, загалом закон передбачає відповідальність за порушення законодавства щодо агрохімії у вигляді кримінальної, адміністративної або цивільної відповідальності.

Цивільна відповідальність передбачає, що винна сторона повинна компенсувати ті збитки, які були завдані нею. Як зазначає Микола Кошик, це доволі абстрактне поняття і не зрозуміло, яким чином розраховувати такі збитки. 

Щодо адміністративної відповідальності, то згідно ст. 83 відповідальність для фізичних осіб становить до 119 грн (!!!) штрафу, а для посадових — 170 грн. 

Кримінальна відповідальність при порушенні екологічного законодавства у сфері пестицидів і агрохімікатів, згідно зі ст. 239 Кримінального кодексу України щодо забруднення та псування земель передбачає штраф від 1,342 млн грн до 5,368 млн грн. А якщо такі діяння призвели до смерті людини чи до масового захворювання людей, то передбачено навіть позбавлені волі строком від 2 до 5 років.