Новини

Дієвий спосіб відновлення пошкоджених воєнними діями ґрунтів назвали науковці
Дієвий спосіб відновлення пошкоджених воєнними діями ґрунтів назвали науковці
Опубліковано: 03 Травня 2023

Відновлення функціонування біологічної складової ґрунту застосуванням органічних добрив і біологічних препаратів для ефективного використання територій, пошкоджених внаслідок воєнних дій, у сільськогосподарському виробництві є важливим напрямом в екологічному відновленні земельного потенціалу, повідомляє AgroTimes.

Зокрема зазначається, що одним із дієвих шляхів, розроблених ученими є фіторемедіація. Це очищення ґрунту вирощуванням рослин, що інтенсивно розкладають або засвоюють елементи забруднення і таким чином виносять їх із родючого шару ґрунту.

Для таких цілей, зокрема, пропонується вирощування міскантуса гігантського, невибагливої енергетичної культури, що здатна забезпечити відносно дешевою енергетичною сировиною 17-25 т/га сухої маси вже на третій рік вирощування. Потужна коренева система міскантуса дозволяє пришвидшити відновлення гумусу, покращує ґрунтові властивості та різноманіття ґрунтової біоти.

Водночас вчені вважають, що у разі значного порушення земель варто лишити ушкоджені території для відновлення їх природним шляхом. Хоча слід ураховувати, що відсутність рослинності підвищує ризики розвитку ерозійних процесів. Це потребує застосування додаткових протиерозійних заходів.

«Ми маємо в арсеналі достатньо широкий набір інструментів. Але у всякому разі відновлення родючості земель, порушених війною, потребує багато інтелектуальних сил, ресурсів і часу. Вирва, що утворилась у травні 2022 року біля Горлівки у жовтні того самого року, лишалась із мінімумом рослинності. Ця рана за пів року не загоїлась. Однак через підвищену мінералізацію органічної речовини та відсутність інтенсивного споживання поживних елементів на вільній від рослинності ділянці вирви насіння соняшнику краще сходило на травмованому ґрунті в нашому маленькому досліді. Тож маємо надію на те, що ми зможемо відновити нашу землю якнайшвидше», — зазначає Яна Погромська, науковий співробітник ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського».

Більше новин