У наступному році агросектор може розраховуватина дотації у вигляді коштів з бюджету та грошей від міжнародних донорів. 

Деталі розповів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

За його словами, основне, що просять аграрії, – це дешеві кредити.

«Тобто, щоб програма «5-7-9» була продовжена, а також, щоб були збільшені ліміти. Оперативно уряд вирішив питання з кредитуванням: ліміт зріс із 60 млн грн до 90 млн грн», – називає перший напрямок підтримки він.

Другий – кошти на стимулювання садівництва і створення теплиць (змінено підхід на співфінансування).

«Раніше фермер мав спочатку вкласти свої гроші, а потім чекати, коли уряд компенсує частину. Тепер діє такий принцип: якщо ви хочете займатися садами, держава одночасно з вами платить. Чому саме сади та теплиці? По-перше, це можливість для самозайнятості безробітних, внутрішньо переміщених осіб; по-друге, це розвиток приватного бізнесу, який здатний забезпечувати доходом не тільки себе, а й найманих працівників; по-третє, це сфера, яку треба було розвивати ще до війни. Однак розвиток стримувався, зокрема через відсутність ринку землі, адже люди великих грошей в орендовану землю не вкладають. А оскільки землю сьогодні можна купити, вона доступна, то агропідприємство, яке розбиває сад на площі до 25 га, може отримати компенсацію ⅔ від держави. Це сотні тисяч гривень на гектар – хороші гроші. Крім того, у селі на 25 га працює більше людей, ніж, наприклад, на 3000 га вирощування кукурудзи»,  – розповідає Микола Сольский. 

Окрім бюджетних коштів, які в умовах війни, є обмеженими, агросектор може розраховувати на міжнародну допомогу.

«Для допомоги з пошуком відповідних програм улітку цього року запустили Державний аграрний реєстр. Із його допомогою фермер, ввівши свої показники: наприклад, площу ділянки, наявність худоби, – одразу бачить, на яку підтримку може претендувати. Ще навесні ми домовилися про виділення до 50 млн євро від Європейського Союзу для прямої дотації для дрібних фермерів – декілька тисяч гривень на гектар і на корову. Ці кошти успішно видали впродовж двох місяців через ДАР», – каже аграрний міністр.

Крім того, за словами Миколи Сольського, Канада та Японія профінансували обладнання для одноразового зберігання зерна на понад $ 60 млн, ФАО провела тендери й придбала на мішки для зберігання 7 млн т зерна. Скористатися можливістю теж можна через ДАР.

Мінагро, за його словами, також звернулося до країн-донорів із проханням про програми для забезпечення генераторами.

«Сподіваємося, отримаємо позитивну відповідь. Крім того, нам надають чимало точкової допомоги. Наприклад, Німеччина фінансує лабораторію у порту Ізмаїл. Також ми попросили Францію, Канаду на наступний рік допомогти з забезпеченням аграріїв насінням. Разом із тим, Отава розглядає можливість надати нам калійні добрива, які ми раніше постачали з Білорусі»,  – підсумував Микола Сольський. 

Нагадаємо суми держпідтримки АПК з 2018 по 2022 роки:

2021 рік – 4,5 млрд грн

2020 – 4 млрд грн, але пізніше бюджет уточнювали в аграрній частині

2019  – 5,9 млрд грн

2018 — 6,3 млрд грн