Український аграрний сектор завдав збитків на суму приблизно $6,4 млрд. Така попередня оцінка Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) станом на кінець квітня.

Цю суму ще переглянуть, коли отримають точніші дані. Зокрема, про обсяги зерна, яке Росія вивозить з тимчасово окупованих територій України, пише Фокус.

“Факт крадіжок і мародерства — це серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, за нього передбачена відповідальність, яка тягне за собою право на відшкодування збитків. Розкрадання є воєнним злочином”, — каже керівний партнер юркомпанії Winner Ігор Ясько.

На тимчасово окупованих територіях України залишалося приблизно 1,5 млн тонн зернових,  розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, такий обсяг зерна необхідний для харчування населення та посіву ярих культур, жодних стратегічних запасів там не було.

Тарас Висоцький зазначає, що Мінагрополітики має підтверджені дані про вивезення по 80-100 тис. тонн зерна із Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.

Віце-президент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський говорить, що наразі немає методики оцінки збитків як такої. Експерт припускає, що методику зараз розробляють та затверджують.

Красти чуже майно незаконно, і Росія має компенсувати збитки, випливає зі слів юристів.

“Розкрадання є воєнним злочином, передбаченим ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду; також забороненим ст. 28 IV Гаазької Конвенції про закони та звичаї війни на суші та ст. 33 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Відповідно до ст. 91 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р. сторона, яка перебуває в конфлікті та порушує положення Конвенцій або цього Протоколу, повинна відшкодовувати заподіяну шкоду, якщо для цього є підстави”, — пояснив Ігор Ясько.

За словами експертів, ефективніші заходи з усіх можливих — репарації Росії на користь України на підставі міжнародного права. За рахунок цих коштів відшкодовуються втрати постраждалим від війни.

“Питання репарацій, зі свого боку, може бути вирішене у договорі між Україною та Росією (зокрема, мирним). Або Україна може звернутися до Міжнародного суду ООН із позовом проти Росії, у межах якого зокрема порушувати питання щодо компенсації”, — каже Мартинчук.

Хоч би який шлях обрала Україна, вже зараз треба фіксувати порушення і збирати доказову базу. Це наполегливо рекомендують робити усім постраждалим як фахівці з права, так і Мінагрополітики.

“Якщо є загроза вивезення зерна, техніки або іншого майна, заздалегідь збережіть квитанції, рахунки-фактури (інвойс), гарантійні талони, товарні накладні, договори купівлі-продажу тощо. Доказами також є фото або відео, враховуючи камери відеоспостереження. Можна зібрати свідчення свідків і записати, отримавши дозвіл на відеозапис”, — рекомендує Ігор Ясько.