Кукурудза потребує достатньої наявності легко засвоюваних форм поживних речовин у ґрунті.

Для формування однієї тонни врожаю зерна кукурудза споживає таку кількість поживних речовин:

1) азот 25-30 кг;

2) фосфор 10-15 кг;

3) калій 30-40 кг;

4) кальцій 6-10 кг;

5) магній 6-10 кг.

Для розрахунку норм внесення добрив під кукурудзу єдиним надійним методом, який покаже потребу в елементах живлення для отримання запланованої врожайності, є аналіз ґрунту.

Дуже високий рівень вмісту елементів живлення не потребує додаткового внесення добрив (хоча в наших умовах це скоріше фантастика, ніж реальність).

Азотні добрива

Рослина кукурудзи споживає азот протягом всього періоду вегетації. Рослини засвоюють азот в основному в нітратній або амонійній формах, причому на ранніх стадіях розвитку амоній легше засвоюється рослинами, а на більш пізніх стадіях рослини легше засвоюють азот у вигляді нітратів. Азот як елемент легко залишає ґрунт, тому в ідеальних умовах його необхідно вносити дробно, як можна ближче до часу, коли рослина найбільше його потребує. Внесення азоту перед сівбою або під сівбу вважається більш ефективною формою його використання, хоча на деяких типах ґрунтів добре зарекомендувало себе і внесення азоту з осені (у вигляді ангідриду амонію, який спочатку не вилуговується).

Під сівбу раджу вносити складні азотно-фосфорні добрива (30 + 30 кг/га). Такі стартові дози добрив особливо важливі в регіонах з холодною весною, коли відсутність фосфору може викликати затримку розвитку рослин.

Ще одне підживлення азотом (30-50 кг/га) необхідно проводити через 3-6 тижнів після висіву, в період, коли починається інтенсивне утворення сухої речовини та активне водоспоживання.

Ознаки азотного голодування — низькорослість рослин, відмирання листя у напрямку від кінчика листа до основи у вигляді жовтої смуги довкола центральної жилки. Проте надлишок азоту також небезпечний, оскільки затримує дозрівання рослини та достигання зерна. Зелені рильця у зрілих качанів можуть бути ознакою незбалансованого надлишкового внесення азоту.

Фосфорні добрива

Фосфор також необхідний кукурудзі протягом всього періоду вегетації, він засвоюється рослиною до самого дозрівання зерна. Потреба в ньому відчувається з перших етапів життя рослини. В зонах з холодними веснами рекомендовано під сівбу внести близько 30 кг/га фосфору в діючій речовині в комбінації з азотом. Внесення необхідно проводити на 5 см в бік від рядка, в який лягає насіння, і на 5 см глибше залягання насіння.

За нестачі фосфору затримується ріст рослин (особливо на ґрунтах з низьким або високим рН), холодна погода підсилює ознаки фосфорного голодування. Листя набуває інтенсивного фіолетово-пурпурового забарвлення, яке зникає, коли рослини досягають стадії 6 листа або висоти 60-70 см. Іншими причинами такого явища можуть бути: пошкодження рослин комахами або нематодами, дуже низька глибина загортання, пошкодження від надмірних доз добрив або гербіцидів.

Важливо, що наслідки нестачі фосфору в ранні терміни розвитку рослин кукурудзи не можуть бути повністю компенсовані внесенням фосфору в більш пізні терміни.

Калій

Період найінтенсивнішого споживання калію спостерігається в перші 6 тижнів росту кукурудзи, причому рослини засвоюють щодня до 12 кг/га калію. Калій активізує процеси обміну речовин. Він особливо важливий для утворення цукрів і крохмалю. За рахунок хорошого забезпечення калієм підвищується стійкість до вилягання, стеблової гнилі, пухирчастої сажки. При нестачі калію листя здаються непропорційно довгими по відношенню до висоти рослин, краї нижніх листків спочатку бліднуть, а потім стають коричневими, верхівки і краї листя висихають, як від опіку, і відмирають. Качани формуються щуплими, з погано виповненим дрібним зерном, верхівка качана загострена з поганим наповненням або взагалі без зав’язі.