Одним із факторів ризику для озимих зернових восени є пошкодження злаковими мухами. Сприятливі погодні умови та порушення сівозміни призводять до зростання їх чисельності з року в рік. Найпоширеніші види в Україні — шведська, гессенська та озима муха.

У фазі розвитку пшениці від 1 до 4 листків мухи відкладають яйця, з яких з’являються личинки.

Вони завдають різних типів пошкоджень: гессенська муха висмоктує сік зі стебел і листя, шведська виїдає конус росту, а чорна пшенична пошкоджує тканини в нижній частині стебла. Уражені рослини відстають у рості, жовтіють і можуть загинути. Найбільших збитків злакові мухи завдають при ранніх строках сівби озимої пшениці. В окремих випадках втрати врожаю сягають 14-40%.

Особливості біології злакових мух, зокрема тривалий період відкладання яєць та прихований спосіб життя личинок, ускладнюють їх контроль. Тому слід поєднувати агротехнічні та хімічні заходи.

Агротехнічні методи:

• дотримання сівозміни;
• сівба озимини в оптимальні терміни;
• лущення стерні одразу після збирання врожаю;
• глибока оранка через 1–2 тижні після лущення;
• розміщення полів зернових на відстані 0,5–1,5 км одне від одного.

Щодо хімічних методів, фахівці нагадують, що обробки інсектицидами проводять в період масового льоту мух (за чисельності понад 30 особин на 100 помахів сачка). Найефективніший період внесення — фаза 1-2 листків і кущіння пшениці, коли відбувається відкладання яєць. Обробки у пізніших фазах розвитку результату не дають, наголошує експерт.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!