Картопля – одна з найпопулярніших культур у сільському господарстві. При правильній побудові технології її вирощування можна отримати хороший урожай високої якості, а відтак і запланований прибуток. Про те, на що слід звернути увагу при вирощуванні цієї культури, ми поговоримо в нашій статті.

СОРТОВИЙ АСОРТИМЕНТ

Усі сорти картоплі за строками визрівання можна умовно поділити на кілька категорій. Є ранні, термін вегетації яких становить від 70 до 80 днів. Є сорти із середніми термінами визрівання – від 90 до 100 днів. Пізні сорти картоплі визрівають від 110 до 140 днів.

Що ж до вибору селекції, то сьогодні в українських агрогосподарствах використовують в основному зарубіжні сорти: виведені в Нідерландах та Німеччині. Вони характеризуються високою продуктивністю, стійкістю до основних захворювань і хорошими смаковими якостями.

Іноді серед фермерських господарств, що спеціалізуються на виробництві органічної картоплі, користуються попитом екзотичні сорти. У своїй лінійці їм вигідно виробляти цікаві сорти картоплі, наприклад, з кольоровою м’якоттю, проте для промислового виробництва такі екзотичні сорти великого інтересу не становлять: маржинальність у них низька, а вартість висока, що знижує споживчий попит.

Чистота сортів і здорові насіннєві бульби – основні вимоги для успішного врожаю. Насіннєва бульба – найдорожчий матеріал для вирощування картоплі. Тому до вибору посівного матеріалу та його постачальника необхідно підходити з особливою увагою.

Спочатку потрібно визначитися, з якою метою ви вибираєте сорт картоплі. Якщо ви хочете отримувати врожай на початку червня, то вам необхідний ультраранній сорт, що поступатиметься за смаковими якостями пізнішим сортам, але це ціна його ранньостиглості. Якщо вам необхідний сорт із високим вмістом крохмалю, то варто звернути увагу на пізніші сорти та конкретно спеціалізовані.

Кожен сорт картоплі має свої унікальні властивості. Тому максимальна реалізація потенціалу сорту можлива лише за повного урахування його біологічних особливостей. Часто навіть досить схожі сорти можуть істотно відрізнятися у технологічних підходах до вирощування і, отже, по-різному реагувати на ті чи інші технологічні операції.

ПІДГОТУВАТИ ҐРУНТ

Втім, сорт – це лише половина справи. При вирощуванні картоплі не менше значення має підготовка ґрунту. Картопля потребує різнопідготовлених шарів. Пов’язано це з тим, що її коренева система проникає у ґрунт на глибину до 1 метра і більше. А отже, ґрунт має бути пухким, якісно обробленим на глибину понад 30 см, щоб дати можливість кореневій системі картоплі правильно розвиватися. При цьому в верхньому горизонті земля має бути достатньо ущільненою.

Для того, щоб створити такі умови, аграрії змушені використовувати в кілька проходів різні агрегати: глибокорозпушувач, роторний культиватор для підготовки дрібногрудкуватої структури та картоплесаджалки. Іноді для внесення добрив – калію та фосфору сільгоспвиробники проводять обробіток плугом або культиватором, завдяки чому можна закладати досить великі обсяги мінеральних добрив. Застосовуються і універсальні комплекси, які за один прохід дають змогу провести глибоке розпушування та подрібнення поверхневого шару, а в деяких випадках навіть одночасну посадку і потім зворотне коткування для створення оптимального ущільнення.

СИДЕРАТИ ДЛЯ КАРТОПЛІ

Останнім часом набула поширення практика висіву сидеральних культур. Чудовим проміжним попередником для картоплі є гірчиця, оскільки вона допомагає боротися із дротяником. Вирощування гірчиці як проміжної культури дає змогу до 50% скоротити використання інсектицидного протруювання насіннєвого матеріалу від дротяника. Тому сільгосппідприємства, в сівозміні яких є зернові, з осіннім обробітком одночасно сіють проміжні культури. З настанням перших заморозків їх заробляють у ґрунт.

Яку сільгосптехніку вибрати, залежить насамперед від розмірів господарства та площі посадок.

Останнім часом набула поширення практика міжрядного обробітку посадок картоплі перед збиранням глибокорозпушувачами зі стійкою параплау, які не травмують бульби. Це значною мірою полегшує роботу комбайна, особливо в умовах дощової осені, коли великі грудки ґрунту та налипання його на бульби ускладнюють збирання. Крім того, ця агротехнічна операція вирішує проблеми засміченості врожаю, його сортування та зберігання. У Європі така технологія використовується вже давно. У Нідерландах, наприклад, де картопля вирощується переважно на штучному поливі, через що ґрунт стає важким і щільним, проведення глибокорозпушування перед збиранням стало вже традицією.

Як правило, техніка для підготовки ґрунту під картоплю не перевищує в ширину 6 метрів на відміну від машин, зайнятих на підготовці до посіву зернових. Наприклад, сьогодні на ринку представлено чимало роторних культиваторів завширшки 6 метрів. Така техніка добре підходить для невеликих контурних полів навіть площею лише кілька гектарів.

У зв’язку з великою кількістю маленьких полів, де вирощують картоплю, та наявністю на частині з них меліорації аграрії часто використовують навісні машини, які мають невелику продуктивність, зате у них менший радіус розвороту.

ЗАБЕЗПЕЧИТИ ГАРНИЙ СТАРТ

Якісна підготовка ґрунту – оранка з боронуванням і фрезеруванням необхідна ще й для того, щоб повністю звільнити поле від грудок. Справа в тому, що в промисловому виробництві досить часто застосовують ґрунтові гербіциди, які працюють тільки на добре вирівняній поверхні у вологому ґрунті.

Особливу увагу при вирощуванні картоплі рекомендується приділяти фосфорним і калійним добривам. Фосфор відповідає за обмін цукрів у рослині, а калій підвищує лежкість бульб і їх стійкість до патогенів. У господарствах, де дотримуються планової врожайності, рекомендується щороку проводити агрохімічний аналіз на вміст азоту і хоча б раз на 4–5 років – на вміст фосфору та калію. Частота перевірки ґрунту на вміст азоту не випадкова, адже азот – це високорухливий елемент, і його вміст може щороку змінюватися. Калій і фосфор – малорухливі елементи у ґрунті. Але головне те, що на основі агрохімічного аналізу вибудовується система внесення добрив, підживлення і, виходячи з планових значень, вносяться коректні норми.

ОБРОБКА БУЛЬБ

Що ефективніше: обробка бульб чи внесення препаратів у ґрунт? Це питання постає перед аграріями досить часто. Згідно з реєстрацією більшості препаратів для передпосадкової обробки, бульби мають бути оброблені на стаціонарних установках (столах для обробки), проте в наших реаліях багато аграріїв вносять препарат у ґрунт при посадці. Такий спосіб обробки передбачає точний розрахунок кількості препарату, що вноситься, і потребує контролю якості обробки бульб при посадці, адже ефективність всіх подальших процесів залежить саме від контролю внесення. А отже, якщо правильно внести препарат при посадці, його дія може бути анітрохи не слабшою, ніж при обробці на столах.

БЕЗ ГЕРБІЦИДІВ НЕ ОБІЙТИСЯ

Гербіциди для картоплі – необхідна частина технологічного процесу, без них не обійтися. Однак при цьому важливо дотримуватись основних правил застосування таких препаратів. Насамперед, не слід застосовувати гербіциди, не зареєстровані на культурі. По-друге, необхідно дотримуватись регламентів застосування, встановлених виробником, та використовувати ґрунтові гербіциди лише до появи сходів культури. Якщо ґрунтовий гербіцид вносили у суху погоду, то треба бути готовим до можливого стресу культури після сходів (у такому разі бажано після застосування гербіциду використовувати препарат-антистресант).

Крім того, бажано застосовувати селективні гербіциди малими дозами та дрібно. І обов’язково зважати на сприйнятливість сорту картоплі до гербіцидів (ця опція часто вказується в характеристиках сорту на сайтах компаній-оригінаторів).

ХВОРОБИ КАРТОПЛІ

Основні хвороби картоплі, з якими доводиться боротися під час вегетації, – альтернаріоз і фітофтороз. З іншими хворобами, такими як парша звичайна або різоктоніоз, боротьба ведеться на етапі вибору посадкового матеріалу та його обробки.

За наявності інфекційного фону та сприятливих умов для розвитку захворювань втрати врожаю від альтернаріозу та фітофторозу можуть доходити в окремих випадках до 100%. Наприклад, фітофтороз може розвиватися з появою сходів картоплі та потребувати ранньої обробки. Оскільки це захворювання знижує якість бульб і термін їх зберігання, важливо не допустити прогресування хвороби на бадиллі, щоб спори не потрапляли в землю і далі не заражали бульби.

Що ж до альтернаріозу, то він, на відміну від фітофторозу, зазвичай проявляється в другій половині вегетації (але бувають і винятки). Обидва захворювання потребують вживання превентивних заходів, оскільки, по-перше, вони відрізняються швидким поширенням, а по-друге, повністю вилікувати вже уражені рослини не вдасться – можна лише призупинити поширення хвороб. Так, уражений листковий апарат у рослини вже свідчитиме про майбутні втрати господарства.

Альтернаріоз і фітофтороз поширені у всіх регіонах вирощування картоплі. Різниця може бути лише у термінах та ступені прояву. Ступінь розвитку та, відповідно, шкідливість хвороб значною мірою залежать від погодних умов.

Найбільшою проблемою є мутація фітофтори. На сьогодні розрізняють 6 рас фітофтори, яка з часом мутує (в тому числі у відповідь на застосовані схеми захисту). У Європі деякі  препарати вже визнано неефективними. В Україні також зафіксовано випадки, коли низка ЗЗР із часом знижувала свою ефективність.

Справа в тому, що за час вегетації картоплю обробляють фунгіцидами в середньому 5–6 разів. Стійкість патогенів може виникнути при тривалому застосуванні препаратів на основі одних і тих самих діючих речовин, а також при заниженні норм внесення. Щоб уникнути цього, необхідно чергувати обробки препаратами, що містять речовини з різними механізмами дії, дотримуючись при цьому рекомендованих виробниками норм.

Запорука успішної боротьби з фітофторозом та альтернаріозом – це превентивний підхід. Ця рекомендація особливо актуальна для великих площ, коли неможливо обробити всю ділянку при появі перших симптомів, тоді як буквально за лічені дні хвороба (особливо фітофтороз) може швидко прогресувати та поширитися.

Для побудови ефективної схеми захисту картоплі дотримання технології має вирішальне значення, адже результат зав’язаний на сукупності вжитих заходів – від якісно проведеного обробітку ґрунту та вибору посадкового матеріалу до побудови грамотної схеми захисту й підтримання в чистоті збиральної техніки.

ЗАХИСТ РОСЛИН

Захист від шкідників і хвороб – не менш важливий етап вирощування картоплі. Цей процес умовно поділяється на чотири стадії. Перший етап спрямований на захист материнських бульб і первинних проростків; він передбачає передпосадкову обробку або внесення препаратів при посадці. Цей прийом забезпечує контроль інфекції на материнських бульбах, захист сходів від ґрунтової інфекції – ризоктоніозу, пітіуму та інших патогенів, а також контроль ґрунтових шкідників. Залежно від властивостей препарату захист може бути короткочасним або тривалим і працювати проти невеликої кількості хвороб чи широкого спектру патогенів.

Наступний етап – стримування бур’янів. Картопля – культура ніжна, вона не терпить «жорстких» гербіцидів. Для досходової обробки можна використовувати досить широкий спектр гербіцидів – від гліфосатів суцільної дії до ґрунтівників. Після сходів культури доцільними будуть селективні гербіциди або їх бакові суміші. На цьому етапі важливо придушити розвиток бур’янів, але не зашкодити культурі.

Не менш важливий захист від хвороб і шкідників у період вегетації. Обробку фунгіцидами та інсектицидами починають із появою сходів картоплі. Багато інфекційних захворювань, зокрема фітофтороз, починають виявлятися вже у фазу повних сходів. Обробки фунгіцидами дають змогу уникнути масового ураження посадок картоплі. У цей час важливий контроль шкідників, наприклад, колорадського жука і попелиць – переносників вірусів. Завдяки поєднанню фунгіцидів та інсектицидів можна повністю захистити посадки картоплі.

Окремий етап – підготовка до збирання, що є комплексом заходів, спрямованих на отримання максимально здорового врожаю. У цей час особливу увагу варто приділити десикації, яка пришвидшує в’янення картоплі та формування врожаю. Застосування в зазначений період інсектицидів і фунгіцидів дає змогу забезпечити якісний урожай.

Важливо пам’ятати, що насіннєва картопля потребує більшої кількості обробок від вірусної інфекції, столова на мийку – високої якості шкірки, а чіпсова – дотримання умов вирощування, завдяки яким можна зберегти баланс цукрів і сухої речовини. Тому в усіх випадках система захисту має бути побудована з урахуванням можливих ризиків та спрямована на високу якість продукції.

Загалом схема захисту залежить від призначення картоплі. Як відомо, картопля буває насіннєва, продовольча, для переробки та під мийку (для супермаркетів). До продовольчої картоплі висувають не надто високі вимоги, тому фунгіцидні обробки проводять у середньому 4–5 разів за вегетацію. Що ж до картоплі, призначеної під мийку або для переробки, то у мереж і переробників дуже високі вимоги до якості та товарного вигляду бульб (є навіть відповідні допуски за якістю, відповідно до яких постачальники отримують або премію, або штрафи, що знижують ціну закупівлі) ). З огляду на це виробники зацікавлені у підвищенні товарного виду продукції, тож фунгіцидні обробки проводяться частіше. Але найвищі вимоги висуваються до насіннєвої картоплі. За сезон посадки насіннєвої картоплі обробляють 7–10, а то й більше разів.

В основі побудови схеми захисту від шкідників лежить призначення картоплі. Наприклад, для продовольчої картоплі в більшості випадків буде актуальною лише боротьба з колорадським жуком, тоді як для картоплі насіннєвої не менш важливий контроль сисних комах, які є переносниками вірусів.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!