Озимі культури мають певну морозостійкість. Найвища — в озимого жита, найнижча — в озимого ячменю. При яких заморозках вже варто турбуватися про стан рослин та їх вдалу перезимівлю?

Перезимівлю озимих культур визначає низка факторів. Найчастіше під час вирощування озимих пошкодження виникають у разі одночасного поєднання декількох з них. 

Мінусові температури в зимовий період не є чимось особливо дивним. Тим не менш, ми завжди дивимося на посіви озимих, коли немає снігового покриву, з деякою тривогою. На щастя, морози поки що не настільки сильні, щоб пошкодити зернові чи ріпак. 

Але певна температура не завжди однаково впливає на рослину. Інші метеорологічні умови, наприклад сильний вітер або крижаний дощ, також впливають на витривалість рослини. Фаза розвитку рослин і рівень їх загартування також мають дуже великий вплив на морозостійкість.

Крім метеорологічних факторів, важлива і тривалість самого несприятливого явища. Те, що гранична температура з’явилася однієї ночі, не означає, що рослина повинна вимерзнути. Однак, якщо дуже низькі показники термометра зберігаються протягом 3-4 днів, зростає ризик того, що посіви постраждають від несприятливих факторів. Знову ж таки, тут дуже важливі погодні умови, які супроводжують температуру. Холодний і сухий вітер додатково «обпікає» рослини і значно підвищує ризик вимерзання.

Найбільш вразливими до вимерзання є вузол кущення (у зернових) і коренева шийка (у ріпаку). Тому, наприклад у випадку ріпаку настільки важлива осіння регуляція росту. Без покриття снігом ріпак виживає до -15 °C. Однак за поганого або неефективного регулювання, а отже, у разі занадто високій висоті рослин і насамперед кореневої шийки, заморозки становлять серйозну загрозу вже при -12°C. Схожа ситуація і з озимим ячменем. Температурна межа для нього близька до показань ртутного стовпчика в -10 ° С. Знову ж таки, перерослі рослини (наприклад, висіяні надто рано) — найбільш вразливі до вимерзання. 

Найбільшою морозостійкістю характеризується жито. Температурні межі для цієї рослини коливаються в районі -30 ° С. Однак у менш сприятливих умовах стійкість жита до сильного холоду може бути нижчою (наприклад, коли кілька днів поспіль бувають морози нижче -20°C, плюс дуже сильний вітер — тоді навіть 3-4 дні можуть призвести до вимерзання посівів). Так само щодо решти озимих культур — там, однак, окремі температури та їх сума відповідно нижчі.

Тритикале має таку саме морозостійкість, як і пшениця. Однак на практиці деякі сорти (житнього типу) можуть бути трохи більш стійкими до сильних морозів. За відсутності снігового покриття обидві зернові виживають за температури до -20 °C, хоча сильний вітер може посилити заморозки, тому навіть температура -15 °C буде небезпечною для них.

Крім метеорологічних умов, на рівень морозостійкості також впливають сорт і особливості місця розташування. 

Ідеально, звичайно, якщо сніговий покрив сягає висоти 10 см. Тоді це не тільки природний утеплювач, який захищає від морозу, а й від висушування ґрунту. З іншого боку, тривалий сніг може сприяти розвитку, наприклад, снігової плісняви.