Він найпоширеніший серед рослин-паразитів. І вже розповсюджений на посівних площах всієї країни. Насіння вовчка дуже дрібне і легко переноситься вітром чи комбайнами, які працювали на заражених полях. Дослідники з’ясували, що він може мутувати і зберігатися в землі аж до 20 років! Тому провідним світовим селекціонерам наразі не вдається повністю вирішити цю проблему. Нові гібриди соняха відповідно піддаються новим мутаціям вовчка. Втім комплексна боротьба дає результати:

—  організація сівозмін;

—  обробка гербіцидами;

—  використання стійких до вовчка гібридів.

Механічна боротьба з вовчком

Рослина-паразит вовчок є дуже живучою проблемою. Його насіння здатне очікувати на сприятливі умови для проростання у глибоких шарах ґрунту впродовж щонайменше 14 років. «Найліпше», що може вигадати агроном, — акуратно перевернути плугом верхній шар ґрунту, надійно приховавши насіння вовчка. І воно таки проросте, висотавши всі соки із соняшнику, — якщо не наступного року, то за декілька років. Це зовсім не означає, що під соняшник не можна орати. Однак у тих регіонах, де поля цілком вірогідно заражені вовком, ліпше тричі подумати, перш ніж запускати в поле оборотний плуг. Ґрунт під соняшник краще не перевертати. Тоді принаймні частина насіння вовчка залишиться на поверхні ґрунту і благополучно загине. Так, не все, однак традиційні агротехнічні способи протистояння із цією рослиною-паразитом передбачають комплексну ефективність.

Щоб подолати загрозу з боку вовчка, потрібна сувора профілактика. Вона передбачає, по-перше, обов’язкове очищення техніки, робочого одягу і взуття під час переходу з поля на поле. По-друге, на поля із соняшником заходити технікою в останню чергу — після чистих полів. На перший погляд, організувати такий процес — завдання непросте, однак воно необхідне. Простіше не допустити паразита в поле або хоча б відсунути його появу там на декілька років, ніж потім ламати голову, як його позбутися або хоча б утримати у розумних межах.

На жаль, для багатьох південних і східних регіонів це вже не актуально — вовчок міцно вкоренився на полях багатьох господарств. А фермери продовжують його «підтримувати», по декілька років поспіль висіваючи соняшник по соняшнику і прагнучи компенсувати відсутність сівозміни велетенськими дозами гербіцидів. Так, сьогодні це найчастіше працює, і завтра може спрацювати, а ось післязавтра?.. Шукати відповідь на це запитання слід уже зараз, хоча б за допомогою агротехнічних методів.

Провокація посіву

Окремо виділяю ще один цікавий метод — провокація посіву. Вовчок проростає на полі з кукурудзи, льону, сої, сорго та люцерни, але не може паразитувати на цих культурах і в результаті гине.

Оптимальна система удобрення соняшника складається з трьох етапів:

1.Основне живлення

2.Припосівне удобрення

3.Підживлення

Вносити мінеральні добрива в ґрунт обов’язково. Соняшник споживатиме їх впродовж всього періоду вегетації. Припосівне удобрення та підживлення — це додаткові заходи, які покращують стан культури на різних стадіях, але фундамент — це добриво під основний обробіток.

Весь період росту та розвитку соняшник засвоює поживні елементи в різній кількості. Спочатку ця рослина не потребує надто багато поживних елементів, але згодом ситуація кардинально змінюється. Автори книги “Фізіологічна роль елементів живлення та системи удобрення польових культур” професори В. Лихочвор та В. Петриченко про засвоєння та нестачу трьох основних корисних елементів пишуть:

— “Азот рівномірно засвоюється впродовж вегетації. Починаючи з фази 3-4 пар листків і до фази цвітіння використовується 70-80% азоту. Особливо негативно позначається нестача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту.

— Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння…Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сімянок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння.

— Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримувати вологу і зменшує її випаровування”.

При урожайності 21 ц/га насіння, соняшник виносить з ґрунту 120 кг азоту, 45 кг фосфору, 235 кг калію

Ще один важливий елемент — магній. Його нестача може знизити масу тисячі насінин. Але треба забезпечити правильне співвідношення калію та магнію, бо надлишок одного перешкоджає засвоєнню іншого.

Бор відіграє важливу роль для урожайності. Соняшник найбільше потребує бору у фазі росту молодих листків. Якщо рослині замало бору, це помітно візуально — суцвіття не формуються, листки деформовані. Бор відповідає за кількість сімянок у кошику, проростання пилку та запліднення квіток. 

Сірки соняшник потребує в три рази більше ніж зернові культури. Дефіцит цього елементу особливо зростає якщо перед посівом було багато сезонних опадів. Сірка вимивається з ґрунту, тому її не радять вносити осінню, а краще весною, перед посівом.

Також соняшник добре реагує на наявність мезо- та мікроелементів. Важливі цинк, мідь, залізо, молібден та ін.