«Агрофірма «Колос» з Дніпровщини зменшила внесення добрив, проте без втрати врожайності. Все це завдяки високому агрофону, який зберігся з часів, коли вносили під буряки високі норми добрив. Як розповів головний агроном господарства, відіграли свою роль і відмова від оранки, і збереження вологи.

Окрім зменшення норм добрив у господарстві почали їх вносити безпосередньо під кореневу систему культур. Це стосується сипких і рідких добрив. За такого способу внесення вони не промиваються, не використовуються бур’янами, меншою мірою використовуються мікроорганізмами, натомість рослина поступово корінням відбирає потрібну їй кількість елементів живлення.

Таке внесення, стверджують аграрії, є ефективнішим за традиційне та врозкид.

До речі, від розкидачів у господарстві відмовилися понад 10 років тому. Основну кількість добрив уносимо під час сівби культур, а підживлення пшениці й ріпаку проводимо методом ін’єкційного внесення аплікатором для внесення рідких добрив. Відмовилися від підживлення пшениці по мерзлоталому ґрунту, натомість проводимо його перед виходом у трубку, якщо посіви розкущені, нерозкущені — раніше.

Головним чином орієнтуються на стан ґрунту, коли агрегат може зайти в поле. Соняшник узагалі не підживлюють.

Завдяки точному внесенню зменшили кількість азотних добрив. Якщо раніше на пшениці вносили навіть 140 кг/га азоту в д. р., то тепер — до 100 кг/га. Під ріпак раніше давали 140-160 кг/га азоту, тепер навіть 100 кг/га вносять. І це без зниження врожайності.

«Так, урожай ріпаку, як і раніше, становить 3-4 т/га, пшениця родить по 6-7 т/га. Зменшивши кількість і кратність унесення добрив, ми зменшили кількість проходів техніки», — додає агроном господарства.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!