Внесення азоту перед колосінням викликає багато питань. Чи є сенс його вносити? І якщо так, то скільки і в якому вигляді?

Внесення якісної дози у фазу прапорцевого листка сприяє збільшенню маси тисячі зерен за рахунок поліпшення наливу зерна. 

Відкладаючи якісну дозу (тобто дозу, яка впливатиме на якість урожаю) та вводячи її у фазах пізніше BBCH 39 (найпізніше — до появи перших остей), ми впливаємо на покращення таких параметрів, як вміст білка. Хорошим рішенням, хоча воно рідко використовується, є внесення якісної дози в два прийоми, тобто на початку фази формування прапорцевого листка і безпосередньо перед колосінням. 

Доза азоту до колосіння коливається в межах 20-50 кг N/га, і найчастіше діапазон внесення азоту в діючій речовині наближається до цієї нижньої межі. Так, при використанні 34% аміачної селітри вноситься 60-140 кг добрив на гектар, а карбаміду – 45-110 кг/га.

Пшениця має високі потреби в азоті. Для виробництва 1 т зерна (з відповідною кількістю соломи) потрібно приблизно 25-30 кг N/га. Тут, зазначають польські фахівці, необхідно враховувати азот з усіх джерел (мінеральні добрива, вміст у ґрунті тощо). Що стосується дози перед колосінням, вона має враховувати попередні внесення азотних добрив, а також загальне співвідношення поживних речовин, які забезпечують повне засвоєння N. 

Найкраще використовувати швидкодіючі форми азоту в дозі під колос, щоб рослини могли якнайшвидше використати заданий N. Аміачна селітра, яка містить 50% швидкодіючої нітратної форми, безумовно, тут спрацює. За низької або середньої кількості води також можна використовувати КАС — його перевага в наявності всіх трьох форм азоту, і при цьому відсутність необхідності розчинення, завдяки чому нітратна форма діє дуже швидко», — вказується у повідомленні.

Можливе використання карбаміду в дозі перед колосінням але тільки заздалегідь. Пам’ятайте, азот із карбаміду (амідний азот) потребує найдовшого часу для ефективної роботи. За температури близько 20 °C процес гідролізу значно швидший, але перш ніж амідний азот перетвориться на форму, доступну для рослин, пройде кілька днів, може, навіть більше 10 (на швидкість процесу вплинуть відповідні температура і вологість). Тому сечовину в якісній дозі слід вносити вже на початку фази прапорцевого листка і навіть безпосередньо перед фазою BBCH 37. У більш пізні терміни внесення цього добрива під зернові культури стає невиправданим. 

Карбамід можна вносити і позакоренево, використовуючи, наприклад, 5% розчин цього добрива. Такий прийом має вищу валідність, якщо не очікується опадів найближчими днями. 

Вносити третю дозу в умовах посухи точно немає сенсу. Загалом дозу перед колосінням слід вносити перед очікуваними опадами, щоб добриво розчинилося якнайшвидше. В іншому разі відбуваються значні втрати азоту, хоча на цей період їх можна частково мінімізувати за рахунок щільного покриву — гранули, які потрапляють під рослини, не матимуть прямого доступу сонця, оскільки будуть частково затінені рослинами. Проте без опадів втрати все одно будуть. 

Сенс внесення третьої дози азоту є в тих посівах, у яких відсутні хвороби, рослини здорові й водночас обіцяють гарну врожайність. Важливо, що при внесенні третьої дози, спрямованої на отримання зерна найвищої якості, варто також розглянути можливість застосування третьої фунгіцидної обробки, тобто захисту колосу. У разі високого тиску від патогенних збудників це буде виправдано, і в певному сенсі, разом з якісною дозою, буде основним елементом, що сприяє, зокрема, отриманню більш високої маси 1000 зерна.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!