У польових умовах цього сезону аграрії вкотре ставлять собі запитання: чи варто вносити третю (якісну) дозу азоту у пшеницю? Як свідчать агрономічні спостереження, остаточне рішення залежить від вологи в ґрунті, стану посівів, ресурсів господарства та економічної доцільності.

Якщо в полі сухо — третя доза може стати втраченими інвестиціями, адже без достатньої вологи азот не буде засвоєний рослиною. Навіть мінімальне внесення (20–30 кг/га азоту) може коштувати понад 100 грн/га — а при дефіциті води ці витрати не виправдані.

Коли вносити третю дозу?

Оптимальним періодом для застосування третьої дози вважається фаза прапорцевого листка (BBCH 37–39), іноді — початок колосіння. У Західній Європі практикують розділення дози для колосу на дві частини:

• Перша — у фазі BBCH 37
• Друга — на початку BBCH 51 (колосіння)

Головна умова — наявність вологи або прогнозовані опади. Якщо очікується дощ — застосування має сенс. Якщо поле залишається сухим — краще утриматись від внесення.

Важливо: третя доза — не для збільшення урожаю, а для якісних параметрів зерна

Азот, внесений на пізніх фазах розвитку пшениці, впливає не на масу врожаю, а на якість зерна — зокрема, на вміст білка та натуру. Тобто це доза якісна, а не кількісна, і застосовується опціонально, подібно до фунгіцидного обробітку Т3.

Коли третя доза доцільна:

• Є буфер вологи в ґрунті
• Посіви у хорошому стані
• Очікуються подальші дощі

Пшениця вже сформувала добрий потенціал урожаю — і є сенс покращити якість зерна

У фазі BBCH 39 або під час колосіння рекомендовано використовувати швидкодіючі форми азоту (нітратні), а на ранніх фазах (BBCH 32–33) ще можливе внесення сечовини.

У сезоні, коли маржинальність вирощування пшениці низька, а ціни на зерно не радують, кожне внесення має бути добре обґрунтованим. Тому третя доза азоту — це не універсальне рішення, а інструмент підвищення якості на тих площах, де дозволяють умови.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!