Сорго – дійсно універсальна культура, яка може бути вирощена як зерно, корм або солодка культура. Сорго відомо вже кілька тисячоліть. Центрами його походження вважають Індію і Китай, звідки воно було завезено в інші країни. В Африці, Китаї та Індії сорго вважалося хлібним злаком, так як саме з нього робили борошно і пекли хлібні коржі. Сьогодні сорго має більш широке використання як фуражна культура, яка чудово замінює кукурудзу, джерело виробництва біоетанолу, виготовлення паперу тощо. Отож, давайте розбиратися, як, що і до чого в технологіях вирощування цієї культури…

При виборі гібридів сорго, адаптованих до регіону вирощування, раджу враховувати наступне:

1. Скоростиглість. Необхідно брати до уваги особливості ґрунту і клімату, а також дату сівби. Щоб сприяти ранньому збиранню врожаю з низькою вологістю, бажано вибирати гібриди від ранніх до середньопізніх.

2. Продуктивність. У пізніх гібридів потенціал врожайності найвищий. Але їхній довгий період вегетації підходять не для всіх регіонів. На сьогоднішній день ранні та середньопізні гібриди мають досить задовільний потенціал врожайності і наближаються за цим показником до пізніх гібридів.

3. Стійкість до стерильності волоті для ранніх посівів.

4. Стійкість до посухи, зокрема для полів без зрошення.

5. Стійкість до захворювань. Слід вибирати гібриди, стійкі до грибу macrophomina і фузаріозу.

6. Вилягання. Вибирати слід гібриди стійкі до вилягання, оскільки це явище може спричинити складності в момент зборання врожаю і стати причиною втрати.

7. Викидання волоті. Щоб полегшити збирання, важливо вибирати гібриди, у яких однорідне викидання волоті.

8. Вміст таніну. У гібридів, зареєстрованих в європейському каталозі, рівень таніну не перевищує 0,3% (це тепер обов’язкове правило для того, щоб зареєструвати гібрид). Це результат більш ніж 20 років роботи селекціонерів. Слід віддавати перевагу цим гібридам з дуже низьким вмістом таніну, оскільки в цьому випадку гарантується засвоюваність сорго, порівнянна з іншими зерновими.