Під основний обробіток для соняшника вносять діамофоску, нітроамофоску, суперфосфат та тукосуміші. І все частіше українські аграрії тепер обирають комплексні добрива. Адже вони крім трьох основних елементів живлення мають у своєму складі мезо- та мікроелементи і є ефективнішими, адже дають збалансоване живлення в одній гранулі. Також вони легко засвоюються і, що не менш важливо для аграріїв, вони економлять ресурси в плані кількості виїздів техніки на поля.

Повні складні добрива застосовують зазвичай як припосівне внесення. Спосіб удобрення — збоку рядка, а не в саму лунку! На 5 сантиметрів глибше ніж саме насіння.

Раннє листкове підживлення соняшника роблять азотно-фосфорними чи повними міндобривами. Їх вносять тоді, коли вже утворилися дві чи три пари листків.

Позакореневе підживлення проводять також мікродобривами. Воно особливо ефективне при недостатньому зволоженні ґрунту. Це гарантує швидке і дієве живлення, що важливо на етапі формування кошиків.

Перед закладкою кошика (3-8 листків) застосовують повторне мінеральне живлення. Тут особливо важливі бор, марганець і цинк. Вони відповідають за формування насіння в майбутньому кошику з більшою масою.

Норми мінеральних добрив для соняшника залежать від багатьох чинників: від попередника, від запланованої врожайності, властивостей ґрунту, рівня вологості тощо.