Правильна організація сівозміни — це запорука хорошого врожаю. Соняшник вибагливий, він не пробачає забруднених бур’янами полів, любить теплу та вологу землю, а ще вимогливий до попередників. Наприклад, ріпак, соя, горох, квасоля — погані попередники для соняшника, бо мають з ним спільні хвороби. Недобре сіяти соняшник після цукрового буряка та багаторічних трав, вони забирають з ґрунту багато вологи, якої так потребує сонях.

Але така перспективна рослина має “гріх” — повністю виснажує ґрунт. За принципами ланцюжка чергувань, він має право повернутися на те саме поле тільки через 6-8 років, коли земля відновиться. Однак, зараз науковці все частіше “відмивають репутацію” соняшника, доводячи, що насправді після нього в землі залишається значно більше поживних речовин, ніж  по озимині. А якщо після збору соняшника просто зробити землі перерву на півроку, то всі корисні речовини завдяки рослинним решткам самі повернуться на місце.

Найчастіше одразу після соняшника сіють озимі зернові. Його потужні кореневі рештки стають доброю органічною масою для нової культури. Адже сонях залишає по собі до 7 тонн сухих залишків на одному гектарі. А вони багаті на магній та калій.