Після обмолоту зернових культур на полях залишається в середньому до 2,5 т/га соломи, яка може бути використана як органічне добриво для підвищення родючості ґрунтів.

Рекомендації допомагають аграріям самостійно без додаткових витрат відновити до 30-40% родючості ґрунтів завдяки застосуванню різних способів використання соломи після обмолоту зернових культур, і тим самим забезпечити збільшення врожайності культур врожаю наступного року та прибутковості виробництва. 

За даними наукових досліджень, щорічні втрати гумусу в ґрунтах становлять 0,5-0,6 т/га. За рахунок кореневих і післяжнивних решток ці втрати компенсуються на 30-40%.

І одним із вагомих і найдешевших резервів підвищення родючості ґрунтів є використання соломи ярих і озимих зернових культур та рослинних решток інших культур як органічних добрив, оскільки солома містить лише 15% води і на 85% складається із органічної речовини, у складі є всі потрібні для рослин макро- та мікроелементи. За вмістом органічної речовини 1 т соломи прирівнюється до 3–4 т підстилкового гною і синтезує 160-180 кг гумусу. За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15-20 кг азоту, 8-10 кг фосфору і 30-40 кг калію. Внесення соломи збільшує вміст гумусу, поліпшує структуру ґрунту, зменшує схильність до ерозії, стимулює процес азотофіксації, і є джерелом живлення для мікроорганізмів у ґрунті.

Існує декілька технологій щодо застосування соломи й інших рослинних решток на органічні добрива: це – сумісне поєднання соломи з сидератами та багаторічними зеленими бобовими травами, зароблення їх в ґрунт із внесенням азотних добрив, компостування, та інші.

Результативність удобрення соломою залежить від того, як її подрібнили комбайном, розкидали по полю і загорнули в грунт.

Тому збирати культуру потрібно тільки комбайнами з подрібнювачами, дотримуючись таких вимог:

• висота зрізу під час збирання — не вище 20 см;
• довжина 75% часток соломи не повинна перевищувати 10 см, а часток понад 15 см — не більше 5%;
• по полю солому розстеляти рівномірно, не утворюючи валків;
  солому загортати за допомогою дискової борони на глибину до 12 см одразу ж після збирання культури, не допускаючи висихання грунту. Достатня вологість забезпечує ефективну роботу мікроорганізмів і швидке розкладання соломи;
• аміачну селітру вносити перед загортанням соломи з розрахунку N10/т соломи (орієнтовно: 1 ц селітри на 1 га);
• обов’язковим є проведення зяблевої оранки.

Глибина заорювання соломи відіграє вагому роль у проходженні процесів гуміфікації. В ущільненому шарі інтенсивність мікробіологічного розкладу соломи знижується, а це сприяє її гуміфікації. При заробці у верхні шари ґрунту і підтримуванні його у розпушеному стані солома під дією аеробних мікроорганізмів швидко мінералізується.

Потрібно відзначити, що безвідвальний обробіток ґрунту сприяє процесам гуміфікації, рівень яких на 23-25% вищий, ніж при звичайній оранці.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!