В Україні з урахуванням кліматичних умов сучасна система удобрення озимої пшениці включає удобрення восени та навесні. Удобрення восени складається з основного живлення (передпосівне внесення добрив) або внесення основних добрив під попередник, припосівного внесення й осіннього позакореневого підживлення.

Удобрення навесні включає:

1-ше весняне азотне підживлення по мерзлоталому ґрунту або у фазу весняного кущення;

2-ге весняне азотне підживлення (стадія «кінець весняного кущення — початок виходу в трубку»);

3-тє азотне підживлення КАС (трубками) або 10-30% розчином карбаміду чи 10% розчином КАС по листу (фаза колосіння);

позакореневі підживлення, які поєднують з фунгіцидними обробками.

Друге та третє підживлення коригують відповідно до результатів оцінки вмісту доступного азоту у ґрунті (2 підживлення) та рівня азоту і фосфору в рослинах (3 підживлення).

У регіонах нестійкого зволоження підживлення виконується однократно повною нормою у 1-ше підживлення (ранньовесняне) або двома нормами (по таломерзлому + середина кущення).

При двократному підживленні в регіонах нестійкого зволоження можна вносити добрива за двома сценаріями:

перше внесення — КАС-32 або аміачна селітра по «мерзлоталому» ґрунту (лютий) і КАС-32 або аміачна селітра у середину весняної вегетації (березень, квітень);

по «мерзлоталому» ґрунту + раньовесняне внесення 2 видами добрив з різною тривалістю дії (аміачна селітра + карбамід).

Перше азотне підживлення має на меті підвищити густоту стеблестою, інтенсифікувати кущіння. Виконується суцільним способом по таломерзлому ґрунту або на початку відновлення вегетації. Доза залежить від стану посівів і часу відновлення вегетації. Для посівів з відмінним розвитком та підвищеною (прийнятною) густотою доза в перше підживлення зменшується (переноситься у друге) — схема 40/60. Для слабко розвинених, зріджених посівів або посівів у роки з пізнім відновленням вегетації — збільшується — схема 60/40.

При цьому потрібно підтримуватися певного обмеження:

– Поверхня ґрунту повинна бути без снігового покриву або з його мінімальною кількістю.

– Верхній шар ґрунту повинен бути вологим і розмерзатися в денну пору (добриво повинно потрапити в ґрунт з талими водами).

Внесення сульфату амонію на основній площі (90%) повинно здійснюватися в період максимально близький до активної весняної вегетації — початок (середина) весняного кущення (ВВСН 20-29). Для Степу України — внесення по «мерзлоталому» ґрунту нормально, для Лісостепу і Полісся — тільки у випадку, якщо забезпечення технічними можливостями на березень відсутнє.

Мета цього заходу полягає в забезпеченні отримання в ґрунті нітратної форми азоту (з амонійної сульфату амонію) у максимально близькі до пізніх фаз строки. Максимально зменшити втрати сульфатів з орного шару ґрунту (промивання в більш глибокі шари, поверхневий змив з талими водами і ерозійними змивами) в період танення снігу. Норма: 100-150 кг/га.

При цьому потрібно враховувати певні обмеження:

– Продуктивність операції внесення. Якщо продуктивність не дозволяє повністю виконати операцію у зазначені строки — внесення сульфату амонію здійснюється по «мерзлоталому» ґрунту.

– Наявність достатньої кількості вологи для розчинення сульфату та включення амонію в ґрунтово-вбирний комплекс.

Друге весняне азотне прикореневе підживлення (продуктивне) виконується в кінці фази весняного кущення — на початку фази виходу в трубку суцільним способом: врозкид гранульованих добрив або внесення КАС-32 по листу (важкою краплею). Основна мета підживлення: забезпечення живлення для формування бокових стебел, підвищення озерненості колоса. Обов’язковою умовою виконання є достатня кількість вологи у ґрунті. Доза у 2 підживлення також слід коригувати на основі даних листової діагностики, основна мета якої встановити необхідність підживлення, норму азоту за вмістом азоту в рослині.

Третє азотне підживлення виконується на початку колосіння (до цвітіння) рідкими азотними добривами по листу, трубками. Норма внесення має бути скоригована за результатами стану забезпечення рослин пшениці азотом і вмісту мінерального азоту у ґрунті в фазу появи прапорцевого листка (ВВСН 45-50). Основна мета підживлення: отримання високої якості продукції.

Важливо розуміти, що потрібно починати ранньовесняне внесення (1 підживлення) з полів із гіршим розвитком для стимуляція кущення, якщо активна вегетація не почалася. Краще розвинуті поля (розкущені) мають бути підживленні до моменту початку активного весняного кущення. Не можна допускати дефіциту після початку активної вегетації.

Перше ранньовесняне внесення — внесення аміачної селітри, КАС. Карбамід\сульфат (де передбачено внесення) не потрібно розглядати як перше внесення, а сприймати як друге, додаткове. Внесення сульфату амонію за термінами внесення має бути максимально ближчим до активної вегетації задля зменшення втрат сірки.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!