Цей шкідник із доволі гарною назвою та неприємним запахом здатен створювати загрозу практично всім плодовим, баштанним та ягідним культурам, посівам квасолі, сої та кукурудзи, а також лісовим і декоративним рослинам. В Україні жовто-бурого мармурового клопа було виявлено вперше.

Особливі прикмети жовто-бурого мармурового клопа

Дорослі комахи (жуки) завдовжки 12-17 мм, коричневого кольору, але голова, перед­ньоспинка та надкрила мають світлі вкраплення, що візуально створює мармуровий відтінок. Тіло грушоподібної форми, злегка сплющене, ширина за розмірами наближається до його довжини. H. halys відрізняється від близькоспоріднених видів світлими зонами на антенах і чорно-білими смужками по краю черевця. На голові та передньоспинці є невеликі округлі заглиблення мідного чи блакитного кольору з металевим відтінком.

Перед кожною залозою на черевці є опуклість. Ноги – сірі або коричневі, з білими смугами та численними темними дрібними вкрапленнями. Шипи є на стегнах і перед кожним оком, декілька шипів розміщені на бічній стороні грудей.

Яйця еліптично-кулястої форми, розміром від 1,3 до 1,6 мм, біло-жовтого або ж блідо-зеленого кольору. Зазвичай прикріплені на нижньому боці листка по 20-30 штук. Дозрівання триває 3-7 днів.

H. halys має п’ять личинкових стадій (німфи), кожна з них тривалістю близько тижня. Після відродження німфи можуть залишатися в кладці впродовж декількох днів, не літають, оскільки крила починають розвиватися тільки на п’ятій віковій стадії. Німфи 1-го віку чорно-помаранчеві, 2-го віку – чорні, потім світлішають, відрізняються нерівномірним забарвленням і відсутністю крил. Зверху на тілі є оранжево-жовті плями, з боків грудей – шипи. Розмір личинок варіює від 2,4 мм в 1-му віці й до 12 мм у 5-му.

Ознаки пошкодження рослин. Шкодочинність та рослини-господарі жовто-бурого мармурового клопа

Личинки та дорослі комахи H. halys харчуються одними й тими самими видами рослин. Імаго надають перевагу незрілим плодам, тоді як німфи харчуються молодими пагонами, листям, стеблами та фруктами. Внаслідок живлення клопа на рослинах проявляються достатньо помітні симптоми пошкодження.

• На деревах утворюються некротичні ділянки на листі та плодах, пошкодження та/або спотворення (роздування) кори, спричинені потраплянням вологи. Іноді спостерігаються випадки всихання дерев цитрусових культур унаслідок пошкод­ження цим шкідником.

• На плодах може бути не­значний некроз, під шкіркою утворюється суха, по­дібна до вати тканина, смак плодів погіршується, поверхня стає горбистою. На плодових культурах спостерігається поява горбкуватості, знебарвлення і/або знебарвлені ділянки на зрілих плодах. На цитрусових і хурмі H. halys спричиняє недорозвиненість і передчасне опадання плодів. По­дібні симптоми на винограді – ягоди не розвиваються та обпадають.

• На фундуку (ліщині) H. halys пошкоджує горіхи в стадії молочно-воскової стиглості, приводячи до припинення розвитку ядра.

• На овочах живлення клопа призводить до утворення білуватих голчастих або губчастих ділянок тканини під шкіркою. На помідорах пошкодження стиглих плодів проявляється у вигляді біло-жовтих плям діаметром до 13 мм з нечіткими межами. Плями часто з’єднуються в більші зони ураження. На перці пошкодження проявляється у вигляді світлих кругових областей, які зрештою утворюють невеликі некрози через відмирання тканин під поверхнею плоду. Шкірка на цих ділянках може розриватися та тріскатися. В місцях проколу розвивається гниль плодів.

• На кукурудзі зернівки не розвиваються, змінюють колір, рослини відстають у рості.

• На соєвих бобах спостерігаються невеликі коричневі або чорні ділянки у вигляді пунктиру, стручки і насіння деформуються. Значно знижується схожість та погіршується розвиток рослин.

H. halys – широкий поліфаг, є шкідником понад 100 видів рослин. Більшість видів рослин-господарів масово вирощується в областях України. Це плодові, ягідні та декоративні рослини, а також польові культури.

З плодових: цитрусові, хурма, яблуня, абрикос, вишня, слива, персик, груша, черешня.

Ягідні культури: малина та виноград, шовковиця, шипшина.

Горіхоплідні: ліщина (фундук).

Сільськогосподарські культури: спаржа, соя, сорго, боби, кукурудза, пшениця, ячмінь, горох, нут, огірок, помідор, перець, квасоля та баклажан.

Може пошкоджувати багато видів лісових та декоративних дерев і чагарників, а також бур’янів (зокрема може живитися на лопухах (Actrium  spp.) та пасльоні (Solanum nigrum).

Задля живлення комахи H. halys (жуки та личинки) проколюють хоботком шкірку плодів, молоду кору на пагонах або листовій поверхні. Потім вони впорскують спеціальні травні ферменти, які зріджують рослинні тканини, після чого висмоктують зріджені пожив­ні речовини. Такий тип живлення шкідника призводить до виникнення некрозів на плодах і пошкодження листя, а отримані ушкодження роблять рослини чутливішими до вторинних інфекцій. У більшості випадків таке живлення імаго та личинок призводить до непридатності фруктів для продажу.

Контроль жовто-бурого мармурового клопа

У нашій країні ще лише розробляються конкретні механізми для контролю H. halys, а подібних до них заходів дуже мало. Першочерговим завданням є недопущення проникнення H. halys у нашу країну внаслідок ретельного огляду вантажів із підвищеним ризиком. Це насамперед вантажі з рослинами-господарями.

Серед досить широкого кола рослин, які пошкоджує мармуровий клоп, слід виділити рослини, які широко культивуються в Україні. Це квітково-декоративні: хризантема, троянда, бузок; плодові: яблуня, слива, груша, виноград; ягідні: малина; зернові та зернобобові: горох, соя, квасоля, пшениця, кукурудза; овочеві: буряк, огірок, томат, баклажан, перець.

У країнах, де цей клоп уже поширений, методи конт­ролю спрямовані на зменшення кількості популяцій шкідника.

Механічний метод. У період зимівлі клопи різко знижують свою активність. У цей момент найефективнішим є збирання комах (згрібання, змітання) в місцях зимівлі з дальшим знищенням.

Біологічний метод. У місцях свого природного проживання H. halys не є критично небезпечним шкідником рослин природних екосистем. Еволюційні відносини в місцях проживання шкідника не дають йому змоги вийти з-під преса навколишнього сере­довища. H. halys може уражуватися хижаками, серед яких слід зазначити клопів родини Pentatomidae: подізуса (Podisus maculiventris) і періллюса (Perillus bioculatus). Поїдають клопа птахи, зокрема домовик кропив’яник (Troglodytes aedon), дятел (Colaptes auratus) та інші види. На чисельність клопа можуть впливати паразити з підряду Apocrita, богомоли Mantidae, мурахи (Formicidae), хижі клопи різних родів Reduviidae.

Хімічний метод контролю – єдиний ефективний спосіб боротьби зі шкідником. Ефективними в боротьбі з імаго клопа зарекомендували себе препарати піретроїдної (на основі біфентрину, ціперметрину, лямбда-цигалотрину, альфациперметрину тощо), фосфорорганічної (на основі диметоату, хлорпирифосу, малатіону) і неонікотиноїдної (на основі імідаклоприду, ацетаміприду, тіаклоприду, тіаметоксаму) груп.

Ефективна обробка зимуючих імаго. Цю обробку потрібно проводити у вечірні години, коли різко знижується льотна активність клопів. Подальші обробки проводяться в разі високої чисельності наступних поколінь шкідника. Другу обробку слід проводити в період масового відродження з яєць личинок першої генерації клопа. Третя обробка (або також дві повторні обробки) за потреби – у період появи личинок другої генерації.

Фітосанітарні заходи з метою запобігання проникнення жовто-бурого мармурового клопа

Рослини-господарі, транспортні засоби, контейнери, упаковка та інші імпортні товари (вантажі) при завезенні з країн розповсюдження H. halys мають відповідати вимогам чинного Закону України «Про карантин рослин», ст. 36 «Вимоги до імпортних і транзитних вантажів» та бути вільними від шкідника.

Імпортний пакувальний матеріал має відповідати «Фітосанітарним правилам ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев’яного пакувального матеріалу» (затв. Наказом Мінагрополітики України №731 від 22.12.2005), а також МСФЗ №15.

За умови виявлення H. halys у пункті ввезення весь вантаж підлягає знезараженню та/або поверненню.

Проведення ретельного огляду, інспектування з відбором проб і фітосанітарною експертизою транспортних засобів з країн поширення Н. halys, особ­ливо у період зимівлі імаго (вересень-березень).

Щорічне обстеження прилеглої до пунктів ввезення імпортних вантажів 3-кілометрової зони.

Обов’язкове пропагування загрози поширення H. halys серед імпортерів рослин-господарів. 

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!