Ріпак називають рослиною майбутнього, бо він є майже безвідходним. Жом, котрий залишається після віджимання олії, використовується як корм для тварин. Також він є гарним добривом, яке збагачує ґрунти азотом. Знову ж таки, з нього роблять олію, яку застосовують у кулінарній, косметичній і медичній галузях. Культура приваблює також і як біопаливо.

Але позитивні та, головне, корисні якості цієї культури оцінюють не лише люди. Є певний перелік живих організмів, які також не проти поласувати олійною.

В Україні на посівах озимого ріпаку налічується близько 50 видів шкідників! Розкажу про тих з них, що частіше зустрічаються. Отже…

Прихованохоботники

Буквально тиждень тому, озимий ріпак відновив вегетацію, тому зараз основну небезпеку для нього становить прихованохоботник. Цей шкідник уражує не лише ріпак, а й капусту, редиску та ріпу. І може знищити до 50% урожаю. До прихованохоботника належать декілька видів: великий, великий ріпаковий, ріпаковий або насіннєвий, капустяний або стебловий, хрестоцвітний. Першим на посівах з’являється хрестоцвітний.  

Це жук чорного кольору, розміром 2-3 мм. Яйце біле і майже мікроскопічне, його розмір 0,5 мм. Личинка дещо більша, близько 4 мм, і також білого кольору. 

Імаго вигризають у стеблах, а пізніше – у квітконіжках і бутонах, невеликі заглиблення. Потім відкладають яйця, а ще пізніше з’являються личинки, які живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись усередину. Одна личинка за період розвитку може пошкодити від 6 до 9 насінин. Зовні рослини, в яких мешкає шкідник, майже не відрізняються від здорових.

Щоб захистити культуру від цього шкідника, важливо завчасно обробляти посіви інсектицидами на основі імідаклоприду, 150 г/л і лямбда-цигалотрину, 50 г/л.

Не менш важливими є й агротехнічні заходи. Такі, як знищення бур’янів із родини капустяних; глибока зяблева оранка полів, котрі були зайняті насінниками; розпушення ґрунту в період масового заляльковування личинок.

Ріпаковий квіткоїд

Скоро ріпак почне цвісти, саме тоді в гру вступатиме ріпаковий квіткоїд, який може зіпсувати до 40% рослин, а за надто активного розвитку — відбувається загибель понад 70% насіннєвого матеріалу.

Це чорний, дуже маленький  (1,5-2,5 мм) жук, котрий, зрозуміло, живиться квітками ріпаку. У бутони шкідник відкладає яйця, за 10 днів з’являються личинки, що живляться пилком.

В результаті пошкоджені бутони обпадають без квітконіжки. За незначного ушкодження розвиваються деформовані та скручені стручки. По довжині стеблинок бутонів можна визначити причину опадання бутонів: якщо довжина стеблинки менша від 1 см і вона тонка, причиною є в’янення, але коли вони добре розвинені й довші ніж 1 см, — це точно робота квіткоїда.

Основними заходами захисту є: обробіток ґрунту в період масового заляльковування шкідника; посів у ранні терміни, бо шкідник є витривалим до холоду; обприскування насіннєвих посівів у період бутонізації, за чисельності понад 5 жуків на рослину. А також застосування інсектицидів відповідно. Це й тіаклоприд у нормі 0,15 л/га, і ацетаміприд – 0,12 л/га, та багато інших.

Ріпаковий листоїд

Імаго шкідника, а саме жук – завдовжки до 10 мм, червоного-чорного кольору. Личинка має довжину до 15 мм, коричнева згори і жовта знизу, має виражену голову та три пари лап. Вони живляться листям ріпаку, створюють дірочки і склеротують їх.

Відродження личинок відбувається наприкінці квітня. Жукам властива літня діапауза. Так, з’явившись у кінці травня – на початку червня, молоді імаго посилено харчуються і спаровуються, але яєць не відкладають; із настанням особливо високої температури вони зариваються в ґрунт, дещо відпочивають там до кінця серпня, потім знову харчуються і спаровуються, а з пониженням температури відкладають яйця в тріщини ґрунту.

Плодючість їх складає 150-200 яєць. Якщо осінь тепла, то з яєць можуть відроджуватися личинки, які й зимують.

Агротехнічні заходи складаються з раннього посіву ріпаку, розпушення ґрунту в міжряддях, а також осінньої зяблевої оранки.

Щодо хімічного захисту, то доцільні препарати, де діючою речовиною є альфа-циперметрин із нормами 0,10-0,15 л/га.

Ріпаковий пильщик

Цей шкідник одразу помітний на посівах завдяки своєму яскравому зовнішньому вигляду — оранжевого кольору імаго з чорною голівкою, вусиками і двома парами прозорих крилець. Яйце його світло-жовтого кольору. Псевдогусінь – личинка пильщика, яка має темно-зелене забарвлення і суттєву довжину тіла — 17-18 мм.

Зимують лялечки шкідника, як і більшість інших, у ґрунті. Вилітають дорослі особини наприкінці весни і з нижнього боку листка ріпаку відкладають 1-2 яйця. Через тиждень-два з’являється псевдогусінь, яка харчуються цим самим листям, не зачіпаючи товстих жилок.

Після того, як личинки наїлися, через 10-20 днів вони стають лялечками, ховаються в землю і через кілька тижнів з’являється нове покоління, котре шкодить уже ближче до кінця літа.

Обприскування посівів у період вегетацією інсектицидами на основі лямбда-цигалотрину з нормами 0,15 л/га забезпечить захист ріпаку від пильщика. 

Лучний метелик

Надзвичайно розповсюджений шкідник, що уражує суттєвий перелік культур, серед яких і ріпак.

Імаго — це сіруватий метелик розміром 18-25 мм, що пошкоджує рослини, харчуючись нектаром квітів. Але найбільше шкоди завдає гусінь.

Від 2 до 7 днів потрібно, щоби з яєць метелика з’явилася зелена гусінь. Вона об’їдає листя рослин до утворення в них дірочок неправильної форми. Жилки і жорсткі частини листя не чіпає. У міру зростання гусениць зростає й інтенсивність пошкодження. У разі значного знищення листяної маси, рослини гинуть.

Щоб уберегти посіви озимого ріпаку від пошкодження їх гусеницями лучного метелика, застосовують агротехнічні методи, серед яких оптимальні терміни посіву, чистота полів, глибока зяблева оранка тощо.

Також показане й застосування біотехнічних засобів, а саме випуск трихограм і використання біопрепаратів.

Хрестоцвітні блішки

Їх називають також ріпаковими та капустяними. Це дрібні (2-3 мм), стрибаючі жучки з маленькими надкрилами. Їхні личинки переважають у розмірі вдвічі та схожі на черв’яків.

Шкідник з’являється на посівах, коли середньодобова температура досягає 8-9°С. Хрестоцвітні блішки найчастіше відкладають яйця в ґрунт біля рослини і їхня шкодочинність спочатку не помічається, тому що виїдається коріння. Пізніше це пригнічує розвиток ріпаку.

Жуки виїдають на листках виразки діаметром 1,5-2 мм, якщо ж цих дірочок з’являється надто багато, спочатку гине листя, а потім – і рослина. Активність блішок збільшується в суху і спекотну погоду, протягом одного дня за чисельності понад 5 одиниць/м2, вони можуть повністю знищити посіви ріпаку.

Хрестоцвітні блішки дають 1-2 покоління. Жуки нового покоління з’являються наприкінці липня.

Протравлювання насіння є першочерговим засобом захисту ріпаку від шкідника. Крім того, системні інсектициди на основі хлорпірифосу й циперметрину в нормі 0,6 л/га допоможуть позбутися блішок під час вегетації ріпаку.

Шкідників, котрі харчуються ріпаком, багато, варто вчасно проводити агротехнічні заходи і завжди бути готовим до несподіванок.