Припосівне внесення – один із прийомів внесення добрив та пестицидів у ґрунт. Поживні речовини та отрутохімікати вносять у ґрунт одночасно з посівом або посадкою. При цьому рекомендується не допускати дотику насіння з добривами, а розділяти його невеликим прошарком ґрунту, оскільки насіння, що проростає, і молоді проростки чутливі до підвищеної концентрації солей у ґрунтовому розчині.

Даний прийом призначений для поліпшення кореневого харчування рослин у період від проростання насіння до утворення кореневої системи – у вегетативний етап онтогенезу рослинного організму, а також для захисту від патогенів та шкідників, що вражають у цей період.

Особливості застосування макродобрив

Фосфор . Цей першорядний елемент для припосівного внесення, оскільки в початковий період росту (перші два тижні після проростання насіння) рослин відзначається підвищена потреба саме у фосфорі.

Фосфор бере участь у процесах синтезу та гідролізу вуглеводів, а фосфорна кислота – у синтезі амінокислот у рослинах. Як припосівне добрива рекомендується застосовувати гранульований суперфосфат (простий або подвійний).

Азот . Внесення азотних добрив як припосівні дає значно менший ефект. Однак використання комплексних мікроелементів (нітрофоски, нітроамофоски, нітрофосу, амофосу, нітроамофосу) цілком припустимо при даному прийомі.

Калій . При припосівному внесенні калійні добрива не дають ефекту. Виняток становлять калієлюбні культури.

Особливості застосування мікродобрив

Борні . Основним способом застосування борних добрив є передпосівне внесення у ґрунт. Борний суперфосфат (подвійний та простий) дає хороші результати при внесенні в грядки під час посіву.

Молібденові . Основним способом застосування молібденових – є передпосівна обробка насіння одночасно з сухим протруюванням, а також різні види підживлення (кореневі та позакореневі).

Найбільш вигідним та ефективним видом молібденового добрива є молібденізований гранульований суперфосфат. Саме він рекомендований для використання як припосівний. Крім того, ефективною формою добрив для молібдену для всіх прийомів внесення є борно-молібденовий суперфосфат.

Мідні . Основний прийом їх внесення – це їх внесення у ґрунт перед посівом, а також для передпосівної обробки насіння та некореневого підживлення рослин. Застосування мідних добрив для припосівного внесення рідко практикується.

Цинкові застосовують як допосівний підживлення, передпосівної обробки насіння і некореневе підживлення рослин. Застосування цинкових добрив як припосівне внесення практикується рідко.

Марганцеві та марганець містять вносять під сільськогосподарські культури щорічно, а часто і кілька разів на рік. Їх застосовують для обробки насіння, некореневого підживлення, а також для внесення в ґрунт, головним чином, в рядки (марганізований суперфосфат). Через сильне поглинання елемента ґрунтом підвищені дози добрива застосовувати не рекомендується.

Кобальтові при припосівному внесенні можуть бути використані як спільне внесення у ґрунт з одинарними добривами або у складі комплексних.

Йодні у вигляді йодистого калію та йодистого натрію використовують, як правило, для обробки насіння та некореневого підживлення. Для внесення у ґрунт їх вводять до складу мінеральних добрив.

Дози припосівного 

Вони невеликі і варіюють у межах 5–20 кг буд. кожного елемента живлення на гектар.

Кукурудза та інші культури, чутливі до підвищеної концентрації ґрунтового розчину, потребують мінімального внесення припосівного добрива.

Для зернових культур доза рядкового добрива становить 10 кг/га діючої речовини у вигляді гранульованого суперфосфату. Цукрові буряки та картопля при посадці вимагають внесення повного добрива NPK. У цьому випадку краще використати нітрофоску.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!