Поради від Пана Агрохімовича

Продуктивна волога в ґрунті: визначення запасів і поради щодо збереження
Продуктивна волога в ґрунті: визначення запасів і поради щодо збереження
Опубліковано: 31 Травня 2023

Дощ та волога в ґрунті є надзвичайно важливими для фермерів, адже кожна посівна кукурудзи, пшениці гороху чи іншої культури починається із визначення готовності грунту, зокрема і його вологості. Нестача вологи, все більш характерна для нашого клімату, змушує фермерів вдаватися до різних, іноді незвичних, способів керувати погодою, або відроджувати зрошення на полях. Яке значення має волога для рослин? Як правильно оцінити її кількість у ґрунті? Що робити, аби зберегти ту дорогоцінну вологу?

Що таке продуктивна волога в ґрунті?

Запаси продуктивної вологи в ґрунті — це кількість вологи понад вологості стійкого в’янення рослин, що використовують сільгоспкультури для нарощування зеленої маси і формування врожаю.

Вологістю стійкого в’янення, або коефіцієнтом в’янення, називають мінімальний запас вологи у ґрунті, при якому рослини залишаються зів’ялими до тих пір, поки у ґрунт не надійде вода. Така волога недоступна рослинам і вважається мертвим запасом. Вологість стійкого в’янення являє собою нижню межу діапазону вологості ґрунту, в якому можливий ріст рослин.

Отже, запаси продуктивної вологи є одним із основних факторів родючості. Можливість регулювати режим вологозабезпечення служить основою розробки раціональної агротехніки. Тому визначення запасів продуктивної вологи в грунті є найбільш поширеним ґрунтовим аналізом.

Глибина визначення запасів вологи залежить від задач фермера і культур, які будуть посіяні. Контролювати показник вологості можна у поверхневому шарі, на глибині 20 см і 100см, тобто в метровому шарі ґрунту.

Як визначити запас вологи в ґрунті?

Зробити аналіз ґрунту і визначити запаси продуктивної вологи можна у будь-якій приватній чи державній агрохімічній лабораторії. За допомогою спеціального бура на полі відбирають зразки землі, поміщають їх у спеціальні ємності та доставляють в лабораторію для дослідження.

Найбільш поширеним і надійним способом вимірювання вологості ґрунту є термостатно-ваговий метод. Він полягає у висушуванні зразків різними способами, наприклад, за допомогою високих температур. Основа цього методу полягає в різниці маси ґрунту до та після висушування. Він досить трудомісткий і потребує спеціального обладнання, але є єдиним прямим і точним методом визначення вологості ґрунту.

Для визначення вологості потрібні такі інструменти:

Бур для забору проб завдовжки 60-100 см (залежно від глибини кореневмісного шару грунту), на якому через кожні 10 см нанесені мітки. 

Термостійкі стаканчики (бюкси), зазвичай алюмінієві, які попередньо зважують пустими і на кришці пишуть цю початку вагу. 

Зручна коробка, куди щільно виставляються стаканчики для транспортування в поле.

Результат аналізу вологості ґрунту показує, скільки міліметрів продуктивної вологи міститься  в обраному шарі. Дані можна легко інтерпретувати відповідно до шкали оцінки запасів продуктивної вологи ґрунту.

Як зберегти вологу в ґрунті

Найкраща технологія — це мінімальна технологія, вважають фахівці. Зараз для неї вже створили безліч універсальних агрегатів, які спокійно можуть робити кілька операцій одночасно. А якщо немає такого обладнання, то можна скоригувати роботу на полі так, аби все встигли зробити максимально швидко. Ці нюанси залежать від того, яка техніка і які можливості є в господарстві.

Одразу після збирання культур варто провести обробку ґрунту без розриву між процесами. Відтак восени часу на вимірювання залягання плужної підошви і ущільнення не залишається.

Плужну підошву і ущільнення на полях слід міряти навесні, поки є волога в землі. Адже ґрунт у кінці травня починає висихати, і дізнатися його щільність за допомогою пенетрометра трошки згодом буде набагато складніше.

На підставі результатів вимірювання вже можна розробляти стратегію осіннього обробітку ґрунту у всіх кластерах, які можуть подекуди відрізнятися. Приміром, в одному кластері замість оранки поступово треба переходити до глибокого рихлення і зривання плужної підошви. При цьому операцію робити так, аби лапа глибокорозпушувача йшла на 3-5 см глибше залягання плужної підошви. При знятті плужної підошви рихлення на глибину до 40 см проводити раз на 4-5 років, а між цими роками робитимуть розпушування на 20-22 см для сої та на 25-27 см для кукурудзи. В інших кластерах через піщані ґрунти глибокорихлення на глибину до 35 см варто проводити раз у два роки.

Згідно підрахунків експертів, така технологія обробітку ґрунту дозволить заощадити витрати пального та інші витрати, завдяки необов’язковому розпушуванню на велику глибину.

Крім того, доцільно практикувати мінімальний розрив у часі між обробітками і взагалі відмовилися від передпосівної культивації, наприклад, для кукурудзи. А от для сої спочатку провести закриття вологи боронами чи іншими агрегатами і потім робити другий «прохід» компактоматом на мінімальну глибину 4-5 см.

Будь-хто з аграріїв має розуміти, що три операції — передпосівна культивація, посів і внесення ґрунтових гербіцидів для просапних культур, треба проводити дуже близько одна до одної в часі. Бо якщо ти затримаєшся з передпосівною культивацією, то втратиш вологу. Чи якщо дуже пізно після посіву починаєш вносити ґрунтовий гербіцид, то втратиш необхідну вологу, аби препарат нормально спрацював.

Отож, при виборі технології обробітку ґрунту для власного господарства фахівці радять орієнтуватися на дані цифрового пенетрометра при вимірюванні ущільнення ґрунту. При виборі глибини і стратегії обробки ґрунту восени важливо розуміти, де залягає плужна підошва або наскільки ущільнена земля на полях.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!

Більше порад