Останніми роками спостерігається поширення на культурах хвороб, яких можна було б уникнути якісним протруюванням насіння. Експерти вважають, що така ситуація склалась через намагання аграріїв економити, зокрема й на посівматі.

Під час підготовки до осінньої посівної потрібно звернути увагу, зокрема, на якість протруювання посівного матеріалу, залишкові пестициди у ґрунті та заявлений вміст діючих речовин у добривах.

Адже насіння, яке рік пролежало на складі, може і не втратити свої посівні якості, а от протруйник вже не буде повноцінно діяти на шкідників та збудників хвороб. У ґрунтах із різних причин можуть накопичуватись залишки препаратів, внесених під попередні культури, які в подальшому впливатимуть на розвиток посівів. А добрива можуть взагалі не мати заявлених на етикетці діючих речовин.

Сьогоднішні реалії підштовхують аграріїв економити, тож вони часто купують насіння, яке було вироблене і протруєне декілька років тому. Зазвичай продавці такого насіння проводять повторну сертифікацію, але перевіряють тільки основні показники посівної придатності — енергію проростання та схожість. А ось якість протруєння не перевіряється, бо це ніде не регламентується.

Доведено науково, та й із власного досвіду ми знаємо, що в насіннєвому матеріалі, який зберігається протягом декількох років (надто — в неналежних умовах) діюча речовина протруйника руйнується. Це залежить від хімічної групи та умов зберігання (вологість, сонячне світло та ін.). Й тоді протруйник вже не може ефективно контролювати основні хвороби і шкідників.

Також варто перевіряти й необроблене насіння — на ступінь зараженості патогенами. До прикладу, аграрій може вирішити обробити насіння тебуконазолом, але цієї діючої речовини буде замало для контролю наявних збудників. А може зробити вибір на користь дорожчого протруйника, але це будуть просто витрачені на вітер кошти, бо на посівматі не буде такого широкого спектру патогенів.

Наприклад, минулого року, згідно з дослідженнями, основною проблемою був збудник Fusarium, що викликає фузаріоз пшениці. В такому разі підбирати протруйник треба, відштовхуючись від відсоткового навантаження на насіннєвий матеріал з боку збудників хвороб. Тобто, якщо при дослідженні насіння виявлено до 10% ураження фузаріозом, достатньо застосувати тебуконазол. Від 10% до 25% — більш потужні протруйники, наприклад на основі флудиоксонілу чи прохлоразу.

Якщо насіння має понад 25% ураження, то його взагалі не рекомендується висівати. Бо, навіть якщо ви проведете протруювання і посієте його, тільки частина збудника буде знешкоджена; решта ж вплине на схожість. Крім того, за сприятливих для розвитку хвороб погодних умов ви отримаєте високий відсоток ураження фузаріозною кореневою чи прикореневою гниллю. А лікувати рослину, як відомо, значно дорожче, аніж відразу посіяти здорове зерно. Та й із кореневою гниллю жоден з фунгіцидів не справиться.

На жаль, проблема фузаріозу нікуди не поділася й цього року. Перед збиранням в багатьох регіонах пройшли затяжні дощі, були прохолодні ночі. Через це велика частка посівів пшениці уражена збудниками сапрофітних грибів. Зараз збудник не несе великої шкоди, але, якщо таке насіння покласти на зберігання, збудник розвиватиметься. Його продукти життєдіяльності (мікотоксини) впливатимуть на енергію проростання і схожість насіння. А при високому ступені ураження таке зерно небезпечно згодовувати худобі та птиці.

Думки експертів однозначні: перевірка якості протруювання придбаного насіння убезпечить від поширення відповідних хвороб у посівах.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!