Період затяжних дощів і прохолодної погоди поступово минає, а температурні режими дозволяють шкідникам знову масово заселяти посіви озимого ріпаку та проявляти свою шкодочинність в фазах цвітіння – початок утворення стручків. Тому сьогоднішній мій допис – про комах, які є найбільшими руйнівниками на даному етапі розвитку озимого ріпаку – квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник та капустяний комарик.

Ріпаковий квіткоїд надає перевагу найбільш розвиненим великим бутонам та потребує квіткового пилу для живлення і досягнення статевої зрілості. Щоб дістатися пилку квіткоїд пошкоджує закриті бутони, які потім жовтіють і опадають, що приводить до так званої «абортації» не утворених стручків.  Пошкоджують, як жуки так і личинки, які через 3-4 тижні розвитку переміщуються в грунт і заляльковуються.

Поріг шкорочинності – 5-7 жуків на рослину.

Насіннєвий ріпаковий прихованохоботник починає літ ще до цвітіння з температури повітря 13°С, щоб встигнути відкласти по одному яйцю в стручок. Личинка вилуплюється через 8-10 днів і поїдає від 3 до 5 насінин. Через 4 тижні личинка виходить зі стручка і заляльковується в грунті.

Поріг шкородинності 2-3 жуки на рослину в період бутонізації.

Отвори, що проколоті насіннєвим прихованохоботником, використовує капустяний комарик для відкладення своїх яєць. Шкода від личинок комарика в рази перевищує пряму шкоду від личинок насіннєвого прихованохоботника, оскільки комарик відкладає по декілька десятків яєць у кожен стручок. Личинки вилуплюються за тиждень і живляться внутрішніми стінками стручка, що приводить до значного їх пошкодження  і навіть  знищення. Стручки деформуються і розтріскуються, насіння висихає, а личинки випадають на грунт і заляльковуються.

Поріг шкодочинності –  1 комарик на 4 рослини.

Шкодочинність також проявляється і в пасивному заселенні збудників хвороб через отвір, який може утворитися на стручку в результаті сірої гнилі чи фомозу. Також внаслідок проникнення крізь отвір вологи в середину стручка, насіння ріпаку може легко прорости.

Боротьба з вищевказаними шкідниками полягає у хімічних обробках переважно країв поля до 100 м, так як їх шкодочинність з кожними наступними метрами в середину поля суттєво знижується. Водночас зручність боротьби полягає також в тому, що шкідники виходять в один період розвитку ріпаку і їх можна одночасно проконтролювати.  Втім при боротьбі зі шкідниками слід не забувати і про корисних комах, як, наприклад, бджоли.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!