Озиме жито – найважливіша сільськогосподарська культура нечорноземної зони. До того ж, це ефективний сидерат. Існує ярі та озимі злаки. Яровий злак засівають навесні, і дозріває він до літа. Озиму культуру сіють в кінці літа або восени, щоб навесні-на початку літа отримати урожай.

Жито – одна з небагатьох культур, що мають дві форми – яру і озиму. Остання відрізняється більш високими врожаями, але вирощувати її можна тільки в регіонах, де м’які зими поєднуються з досить високим сніговим покривом. Такі умови допомагають озимим культурам благополучно перезимувати.

Має продовольче, кормове значення. Крім того, ця злакова культура відмінний сидерат. З жита випікають хліб, її зерно служить кормом для сільськогосподарських тварин. Борошном годують свиней, а висівками – велика рогата худоба.

Жито – унікальна культура, це єдиний представник зернових, що обробляється в будь-яких кліматичних регіонах. Озиме жито вирощують у багатьох країнах, але основні її посіви зосереджені в США і Європі.

Перевага жита озимого:

– мала залежність від метеорологічних умов;

– невимогливість до родючості грунтів;

– стабільність врожаїв.

Зерна жита втрачають схожість швидше інших зернових – через 3-4 роки 70% насіння вже не здатне прорости.

Як і коли сіяти озиму жито?

Обробіток озимого жита багато в чому схоже на вирощування озимої пшениці. Ця рослина очищає землю від бур’янів, тому дуже часто його сіють як сидерат перед багатьма овочевими або іншими злаковими культурами. Посів залежить від типу поля, на якому сіють жито.

На чорному і зайнятому парі використовується зяблевый комплекс.
На кулисном, сидеральном парі застосовують дрібну обробку.

Важливо! Урожай буде більшим, якщо озиме жито посіяти на чистому (чорному, ранньому) вільному від бур’янів і добре удобренном полі.

Добрива озиме жито любить як органічних (перегній, компост), так і мінеральні (азот, фосфор, калій). Норми ж залежать від особливостей грунту і сорти жита. Насіння для посіву вибираються у відповідності з кліматичними умовами, уподобаннями аграрія, врожайністю. Важливо перед посівом протравити їх, щоб рослини не хворіли.

Посів здійснюють приблизно за 50 днів до настання морозів, коли температура опуститься нижче 5 градусів за Цельсієм. У разі жита використовується рядовий, перехресний або вузькорядного метод. Середня норма висіву – 3-6 мільйонів насінин на гектар. Глибина загортання – 2-5 см, в залежності від вологості клімату.

Між рядами залишають приблизно 7,5 см. Багато господарств використовують перехресний посів, що дозволяє рівномірніше розміщувати рослини і пригнічувати бур’яни. При використанні вузькорядного і перехресного способу, норма висіву збільшується на 8-10%.

Глибина загортання насіння визначається їх розміром, умовами посіву – температура, вологість і т. П. Якщо поглиблювати зерна більш ніж на 5 см, падає схожість і врожайність.

Рекомендована глибина закладення при нормальній вологості грунту:

– важкий грунт – 2-3 см;

– середній – 3-4 см;

– легкі – 4-5 см.

Проміжки між грядок залежить від способу сівби і становить:

– рядовий тип – 13-15 см;

– вузькорядного тип – 7-9 см.

Між грядами при широкорядній і стрічковому сівбі залишають 45-90 см – для проходження культиватора. При перехресному посіві задіють рядові або узкорядним сівалки, що проходять уздовж і поперек ріллі. При витягнутій формі ріллі, використовують зазвичай перехресно-діагональний посів. Якщо на полі багато років ростять жито, то частіше використовують широкорядний технологію.

Як доглядати за посівами?

Зростає озиме жито швидко, і зазвичай проблем з нею немає. Але основи догляду дотримуватися вкрай необхідно! У стандартний комплекс догляду за посівами входить боронування, обробка гербіцидами від хвороб, бур’янів, шкідників, коткування.

Коткування сприяє ущільненню землі і одночасного вирівнювання поля, схожості насіння. Робиться як до посіву, так і після.

Обробка проти хвороб (гнилей, борошнистої роси, цвілі та ін) може здійснюватися будь-якими дієвими речовинами. Але бажано, щоб це були біологічні препарати, а не хімія. Остання не тільки шкодить здоров’ю, але і заборонена в багатьох країнах.

Боронування утримує вологу в землі, рихлить землю і підвищує врожайність.

Не варто забувати і про регулярному поливі. Норми внесення води залежать від клімату і типу грунту.

Щоб озиме жито дала високий урожай, їй потрібно цілорічний догляд:

Осінь. Завдання – отримання міцних, загартованих, добре вкорінених і розкущених сходів. роботи:

Накочення. Застосовують для посилення контакту насіння з грунтом. Це особливо корисно при недостатній вологості. А ось на важких і вологих ґрунтах прикочування не потрібно.

Внесення добрив. Вносяться фосфорно-калійні добрива – вони допоможуть рослинам перезимувати. Азотні добрива вносяться помірно.

Зима. Завдання – запобігти вимерзання посівів. роботи:

Затримання снігового покриву (снігозатримання) . Цей прийом запобігає пошкодженню / загибель рослин, а також сприяє запасання грунтом вологи.

Відрощування зразків . Виробляються і впроваджуються заходи для зимового та весняного періодів.

Весна. Запобігання пошкодження і загибелі рослин:

Спуск води. Застій води на протязі 10 днів повністю губить посіви.

Затримка талої води. Цей захід застосовують в південних регіонах, де дефіцит вологи настає вже в середині весни. Для затримки вологи формують снігові валики.

Затримка сніготанення. Запобігає ранній зростання жита з ризиком загибелі від весняних заморозків.

Весняне боронування. Дозволяє зберегти вологу в ґрунті, прибрати цвіль і відмерлі залишки.

Літо. Завдання – знищення шкідників і запобігання хвороб.

Застосовують інсектициди й профілактичні засоби від кореневої гнилі. Також застосовують препарати від дитячої хвороби, товщають стінки стебел і збільшують їх міцність.

Для підгодівлі жита використовують добрива двох типів – мінеральні та органічні. В якості останніх використовують гній, а також гнійно-торф’яну компостну суміш, збагачену фосфоритного борошном. Часто разом з фосфатно-калійним добривом на малородючих ґрунтах виконують оранку люпину.

Фосфорно-калійні добрива вносяться під час оранки, азотні вносять двічі:

1. Коли формуються листя, вузли і міжвузля – 30-65 кг / га.
2. Коли формуються клоскові горбочки – 30 кг / га.

Якщо вчасно підгодувати посіви, прибавка до врожаю складе:

• – лісові та дерново-підзолисті ґрунти – до 8 ц / га;
• – супіщані і піщані ґрунти – до 12 ц / га.

Збір врожаю

Останній етап вирощування озимого жита – збирання врожаю. Її можна проводити комбайнами в період повного дозрівання зерен. В цей час вологість зерна не повинна перевищувати 20%. Але це однофазовая прибирання. Існує також і двофазова прибирання, вона проводиться, коли вологість зерна становить 30-40%. Першим ділом колоски скошуються і укладаються на стерню. Через кілька діб, коли зерно підсохне, валки підбирають і обмолочують.

Важливо! Через біологічні особливості озимого жита, збирання врожаю повинна проводитися в короткі терміни.

Цікавий факт

Відмітна особливість жита – здатність нарощувати багато зеленої маси протягом осінньо-зимового періоду. Ця культура не тільки дає зерно – хлібопекарське і кормове, але й поліпшує стан грунту.

Практична користь від посіву жита:

– затримання снігу на полях – це покращує насичення ґрунту вологою;

– запобігання промерзання грунту – це дозволяє висадити овочі і коренеплоди максимально рано;

– насичення ґрунту фосфором і азотом;

– перешкоджання розмноженню шкідливих мікроорганізмів і відлякування комах – дротяників і нематод;

– знищення важко виводяться бур’янів – пирію, осоту, берізки;

– захист від водної та вітрової ерозії.

Який же сорт жита буде найпродуктивнішим, який гербіцид – найдієвішим, а добриво – найкориснішим, вам порадять фахівці Торгового Дому “Агрохім”.

Гарних врожаїв та переможних рішень вам!