Соя активно використовує поживні речовини, накопичені у сім’ядолях, на перших етапах розвитку. Пізніше, до моменту цвітіння, культура отримує з ґрунту лише 5-15% від загальної потреби в макро- та мікроелементах. Основне споживання відбувається на початку цвітіння до фази наливання зерна. Саме в цей період сої необхідні всі елементи живлення.

Потреба в окремих елементах живлення змінюється відповідно до клімату, типу ґрунту, особливостей сорту культури, цільової врожайності та агротехнічних прийомів. Основу живлення сої становлять такі макроелементи: азот, фосфор, калій, сірка, кальцій та магній. 

Азот — ключовий для формування врожаю. Калій впливає на фотосинтез, водний баланс, імунітет рослин, сприяє формуванню бульбочок, підвищує врожайність, масу насіння та вміст білка. Фосфор, хоч і потрібен у менших дозах, ніж азот і калій, проте критично необхідний на ранніх стадіях. Сірка необхідна протягом усієї вегетації, особливо у першій половині, вона покращує засвоєння азоту.

Магній активує фотосинтез, обмін речовин, переміщення фосфору, дихання, а також синтез білка. Кальцій важливий для формування кореневої системи, структури стебел, продовжує фази наливання насіння та забезпечує проростання пилку.

Серед мікроелементів особливу роль відіграють: бор — необхідний від початку й до кінця вегетації. Його дефіцит уповільнює ріст коренів. Марганець активує окисно-відновні процеси, покращує засвоєння нітратного та молекулярного азоту, фотосинтез і розвиток коренів.

Молібден потрібен для утворення хлорофілу, синтезу білків і вітамінів, а також для ефективної азотфіксації. Його нестача проявляється у відмиранні нижніх листків, зупинці росту та почервонінні молодих рослин.

Кобальт забезпечує засвоєння азоту, активізує дихальні та енергетичні процеси, а також позитивно впливає на розвиток бульбочкових бактерій. Його дефіцит частіше спостерігається на піщаних і торф’яних ґрунтах. Цинк особливо актуальний для легких, малогумусних ґрунтів з високим рН.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!