Повсюди триває малоактивне розселення мишоподібних гризунів, чисельність жилих колоній яких на гектарі становить 0,5-2 в кожній з яких 2-6 жилих нір. На низці площ під багаторічними травами, подекуди цукровими буряками, соняшнику, стерні, неугіддях мають місце 2-4, макс. 6 (Київська обл.) жилих колоній на гектарі.

Фітосанітари стверджують, що знешкодження мишоподібних гризунів досягається насамперед  вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка позбавляє їх корму і надійного сховища. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки родентицидами.

Загальні характеристики проблеми

Мишовидні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтримці температури тіла, яка не є постійна і коливається в межах 30-40 градусів. Тому, наприклад, звичайна полівка за добу поїдає соковитого корму 10-35 % від своєї маси, тоді як корова з’їдає лучної трави менше 5 % від маси свого тіла. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави.

Харчуються на полях, в основному зерном і рослинністю, зимують в норах, або ж скиртах. Особливо небезпечні гризуни в посівах озимих. Будуючи колонії вони пошкоджують кореневу систему, листя рослин, оголюють вузол кущіння та кореневу шийку знижуючи тим самим морозо- та зимостійкість озимих та багаторічних трав, що в свою чергу призводить до зменшення густоти стояння, а звідси і продуктивності посівів.

Проблема мишовидних гризунів не нова. За останні 10 років популяція мишоподібних, особливо в зонах Лісостепу та Полісся, істотно зросла, а значить, що посіви знаходяться у великій небезпеці. Найбільш поширеними та шкодочинними для українських фермерів є 5 видів мишоподібних: хатня миша, польова миша, лісова миша, жовтогорла миша та миша-крихітка. Миші дають від 3-4 до 7 і більше приплодів зарік по 3-8 особин у приплоді, а за сприятливих умов до 90 особин в рік від однієї мишематки.

Профілактичні методи боротьби

Отже, ми встановили необхідність боротьби з мишовидними гризунами.

Тепер необхідно сказати про методи контролю. Вони, в свою чергу, поділяються на профілактичні та винищувальні.

Профілактичні заходи є більш важливішими. До них належать, зокрема, агротехнічні методи. Як то дотримання сівозмін, боротьба з  бур’янами,своєчасне та якісне (без втрат) збирання врожаю, своєчасний та якісний зяблевий обробіток ґрунту (особливо це стосується глибини оранки),  обкошування меліоративних каналів, доріг та лісосмуг, знищення лісової підстилки в лісосмугах тощо.

Збирання без втрат врожаю, вчасна і якісна зяблева оранка, які позбавляють гризунів корму та надійного сховища, – найголовніше та найнебхідніше з того, що ви маєте зробити, аби попередити розмноження колоній гризунів.

Якщо ж кількість колоній на 1 (один) гектар знаходиться в межах від 3 до 5 або  перевищує, то потрібно застосовувати винищувальні методи, які поділяються на хімічні та біологічні та направлені на повне знищення колоній мишей, що оселились в посівах озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав.

Житлові колонії мишей

Винищувальні методи боротьби

Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів. Провести винищувальні заходи потрібно вчасно і у короткий термін. Біологічний родентицид починає діяти вже через 20-35 хвилин після потрапляння в шлунок гризунів, викликаючи у мишей мишиний тиф, який призводить до повної загибелі колонії.

Щоб ефективно захистити посіви від мишоподібних гризунів, важливо визначити домінуючі види та їх чисельність. Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі.

Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність мишей на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній і нір на прямолінійних маршрутах по діагоналі поля 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки за малої кількості гризунів. На кожному полі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. У другій половині дня притоптують усі виходи в колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір.

Хімічні родентициди створюються на основі кумаринів, сполук що є антикоагулянтами крові, або фосфіду цинку, алюмінію, кальцію. Можуть використовуватись як уже готові зернові принади, воскові брикети, пасти на основі зоокумаринів, так і готуватись в господарствах. Для приготування отруєних принад в господарстві потрібно 3-5% фосфіду цинку, алюмінію або кальцію, 3% соняшникової олії та 92 – 94% зерна все ретельно змішати розкладати по 3 гр. в нірку з послідуючим закриттям нірки землею. Також досить ефективним буде використання аміачної води.

 До біологічних методів боротьби можна віднести приваблення на поля хижих птахів за допомогою розставлених по полях жердин, використання принад заражених бактеріями мишачого тифу, проте вони не будуть дієвими проти польових мишей так як вони зовсім не сприйнятливі до мишачого тифу.

Бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу) застосовують у дозі 2 г в нору. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей. А от польовій миші бактерії мишачого тифу, що містяться на лушпинні зараженого зерна, не страшні, бо вона не їсть зернину, а вигризає її середину.

Шторм, 0,005 %, воскові брикети – препарат на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, що належить до групи антикоагулянтів крові. Застосовують у нормі 0,7–1,5 кг/га. Смерть гризунів від великої кровотечі настає через 3–10 днів. Шторм дозволений для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків.

Аміачну воду проти полівок застосовують у дозі 150–200 г в нору, а потім землю добре притоптують.

Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур. Цьому сприяє належний рівень застосованих агротехнічних та хімічних засобів.

Про те, який препарат буде найбільш дієвим у боротьбі з гризунами сьогодні, вам порадять фахівці Торгового Дому “Агрохім”.

Гарних врожаїв та переможних рішень вам!