Нинішній стрімкий розвиток хімічного захисту кукурудзи та наявність новітніх агротехнологічних прийомів і знарядь, здавалося б, мали витіснити міжрядний обробіток (культивація) з технологічних карт виробників. Однак значна частина робіт з «міжрядки», насамперед рихлення, і сьогодні не втрачає своєї актуальності.

Догляд за рослинами кукурудзи в міжряддях практикується аграріями з часів, коли цю культуру почали вирощувати у промислових масштабах. І якщо на початку культивування кукурудзи виробники, зазвичай, здебільшого говорили про мотиження як спосіб знищення бур’янів, то від початку XX століття вони дедалі частіше почали підкреслювати інші позитивні впливи цього прийому: збереження вологи, доступність повітря, розпушення тощо.

Сьогодні виробники все рідше застосовують мотиження кукурудзи. З огляду на погодні умови останніх сезонів саме рихлення міжрядь залишається основним агротехнічним прийомом наприкінці весни – на початку літа. За необхідності агровиробник може одночасно й підживити кукурудзу.

Рясні опади, низькі нічні та середньодобові температури, важкі ґрунти – всі ці чинники сприяють надмірному злежуванню ґрунту, утворенню кірки, порушенню вертикального руху води у верхніх шарах. Через переущільнення ґрунту розвиток кореневої системи молодих рослин кукурудзи гальмується або порушується. Це стримує швидкий ранній розвиток рослин, знижує їх опірність до хвороб, порушує формування генеративних органів.

Зазвичай проблеми розвитку кукурудзи на ранніх стадіях практично неможливо компенсувати надалі якимись іншими прийомами. Тому всі негативні чинники на початку вегетації спричиняють загальне зниження урожайності кукурудзи на зерно.

Вимоги кукурудзи до ґрунтових умови невисокі. Вони вищі до рівня землеробства (підготовка ґрунту), ніж до типу ґрунту. Кукурудза добре росте на ґрунтах будь­якого типу при рівні кислотності не нижче ніж 5,6 і не вище від 7,2.

Для формування коренів та інтенсивного росту і розвитку надземної частини кукурудзи необхідне оптимальне співвідношення вода – тепло – повітря. І коли маємо чисте від бур’янів поле, але затрамбований ґрунт, то основним прийомом для досягнення оптимальних умов буде міжрядне рихлення.

Саме цьому агротехнічному заходу приписують низку значних позитивних впливів:

перешкоджання випаровуванню води з поверхні ґрунту;

покращення аерації;

регуляція теплообміну;

порушення ґрунтової кірки;

активізація корисних ґрунтових організмів;

часткове знищення бур’янів.

Перший пункт цих переваг є одним з основних для закладання високого урожаю кукурудзи. Вологозберігаючий вплив рихлення пов’язують з капілярністю ґрунту. Рихлення закриває тріщини й цим захищає ґрунт від висихання. Інколи, навіть при незначному забур’яненні поля, підвищення вмісту вологи в ґрунті під впливом рихлення може бути пов’язане не з розпушувальною дією, а зі знищенням бур’янів.

Ущільнений ґрунт знижує засвоєння коренями кукурудзи деяких макроелементів. Причому в цей час, наприклад, фосфору в зоні росту кореневої системи може бути вдосталь, але верхні листки рослин фіолетовим кольором індикуюють про нестачу цього елементу для живлення. Рихлення ґрунту поблизу коріння дасть землі швидше прогрітися, покращить аерацію та відновить в рослинах здатність засвоювати наявні в ґрунті елементи живлення. В таких випадках «міжрядка» буде виконувати ще й терморегулюючу функцію. На важких ґрунтах необхідним є глибоке рихлення, оскільки кукурудза чутлива до наявності в ґрунті повітря.

Для швидкого росту кукурудзи потрібен добре прогрітий вологий ґрунт. І ці дві величини (температура та вологість) взаємопов’язані між собою. Порівняно з необробленим ґрунтом, рихлення, проведене після дощу, швидше підсушує ґрунт і тим самим його прогріває, а рихлення перед дощем, навпаки, зволожує ґрунт і швидше його охолоджує. Це потрібно брати до уваги, коли плануються строки міжрядного рихлення.

Говорячи про міжрядний обробіток кукурудзи, слід розрізняти його види й типи робочих органів міжрядного культиватора. Відповідно до мети обробітку використовується той чи інший вид цього прийому з відповідним типом робочого органу.

Міжрядний обробіток можна розділити на: прополювальний – знищення бур’янів у міжрядді, розпушувальний – рихлення верхнього шару ґрунту міжряддя, підгортальний – підгортання рослин. При виконанні всіх видів обробітку можна одночасно реалізувати кореневе підживлення культури добривами.

Рихленням руйнують ґрунтову кірку та розпушують верхній шар ґрунту. При цьому прийомі використовують долотоподібні лапи, наральникові лапи, ротаційні голчасті диски.

Прополювання міжрядь зараз застосовується не так часто, оскільки аграрій намагається знищити бур’яни хімічними засобами. При цьому використовуються однобічні лапи­бритви, стрільчасті плоскорізальні лапи, стрільчасті універсальні лапи.

Підгортальний обробіток застосовується при розмиванні дощами кореневої системи культурних рослин, щоб запобігти виляганню молодих рослин після вітрів. Робочі органи при підгортанні можуть бути будь­якого типу, але  наявність на них підгортачів – обов’язкова.

При неправильному визначенні необхідного виду міжрядного обробітку агровиробник ризикує отримати знижену урожайність кукурудзи на зерно. Також потрібно правильно підібрати робочий орган міжрядного культиватора. Для цього оцінюють стан ґрунту, його вологість, глибину злежаного шару, фазу розвитку рослин, наявність бур’янів. Слід зважати і на стан культурних рослин. Наприклад, будь­які агротехнічні заходи в міжрядді зранку будуть більше травмувати рослини з високими тургором, ніж робота, що проводиться в другій половині дня або ввечері, коли тургор зменшується.

ЕКСПЕРИМЕНТ

Вплив рихлення на урожайність кукурудзи, – мабуть, найактуальніше наразі питання, яке викликає багато дискусій. Щоб дослідити різні впливи міжрядного рихлення кукурудзи, було закладено польовий дослід на локації в Тернопільській області. Гібридами для досліджень було обрано пластичний КВС АКУСТИКА (ФАО 350) та інтенсивний гібрид КАРПАТІС (ФАО 340). Варіантом досліду була ділянка з рихленням. Контролем – ділянка без рихлення. Метод розміщення ділянок досліду був систематичним у шаховому порядку в два яруси.

На момент міжрядної культивації на полі ґрунт утворив ущільнений верхній шар товщиною 10–12 см. Цьому сприяли велика кількість опадів після сівби, попередник і в’язкий тип ґрунту – чорнозем опідзолений оглеєний. Оскільки на полі поодиноко зустрічався хвощ польовий, було вирішено використати як робочі органи лапи стрільчасті на пружинній стійці.

Регулювання глибини обробітку показало, що при глибині 5–6 см не відбувається повного рихлення злежаного шару, а лише часткове зрізання засохлого ґрунту і розсування його в рядок із рослинами. Заглиблення робочих органів до глибини 10 см повністю розпушувало злежаний шар, руйнувало груди та повністю зрізало бур’яни.

Після проведення міжрядного обробітку пошкоджених культиватором рослин кукурудзи не виявлено і густота стояння не змінилася. Візуально було обстежено корені рослин і не виявлено значних пошкоджень. Впродовж усієї вегетації розвиток рослин був однаковим порівняно з контролем. У фазі повної стиглості було проведено облік за показниками структури врожайності на качанах. На досліджуваному варіанті не відмічено різниці щодо контролю у кількості рядів зерен та зерен в ряду на 5 облікових качанах кожної повторності. Також не було відмічено різниці у виляганні рослин кукурудзи, зламах стебла та поширенні сажки пухирчастої.

Після обмолоту дослідних ділянок з відібраних зразків проводився аналіз маси 1000 зернин, який показує інтенсивність наливу зерна після фази цвітіння.

Впевнено можна сказати, що в цьому випадку міжрядне рихлення знизило врожайність кукурудзи на зерно (хоч і не набагато) і було недоцільним. Також можна допустити, що зменшення продуктивності рослин кукурудзи на ділянках із рихленням відбулося через пошкодження тонких коренів, які є малопомітними для візуального обстеження. В таких ситуаціях, коли існує ризик пошкодження коренів, доцільно зменшувати глибину обробітку, використовуючи інший тип робочих органів для рихлення – долота чи долота з наральниками або збільшувати захисну зону між робочим органом і рослинами в рядку.

Якщо ґрунт занадто ущільнений і піддається тільки з вириванням великої груди, то краще взагалі відмовитися від його рихлення до настання більш сприятливих умов.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!