Поради від Пана Агрохімовича

Контроль хвощу польового в посіві кукурудзи
Хвощ — це коренепаростковий бур’ян, який може відростати із глибини до 40 см, відповідно знищувати його досить складно. Всі рішення для його контролю концентруються в сегменті синтетичних ауксинів — МЦПА, дикамби, амінопіраліду, піклораму.
Потужніше себе показує група МЦПА, але треба враховувати, що це короткочасний ефект. Як показує практика, протягом місяця відбувається повторне відростання хвоща, тобто ми забезпечуємо кукурудзі хороший старт, але в подальшому хвощ повертається. Одними засобами хімічного захисту проблему не зняти.
Боротися із хвощем фахівці рекомендують комплексно. Певною мірою допоможе хімічна меліорація ґрунту, бо хвощ любить кислі ґрунти. При цьому вапнування не вирішить питання повністю, але зробить умови розвитку для хвоща несприятливими, а для культури більш сприятливими.
Таким чином культура стане більш конкурентоспроможною і буде краще витісняти хвощ з посіву. Плюс обробіток ґрунту — вичісування, знищення кореневої системи, її підрізання. Допоможе і насичення сівозміни конкурентними культурами суцільного способу сівби. У комплексі це допоможе позбавитися від хвоща.
Основні заходи контролю хвоща польового спрямовані на його виснаження. Для цього проводять операції ґрунтообробітку із глибоким підрізуванням кореневої системи безполицевими знаряддями. Хімічні засоби контролю мають забезпечувати проникнення препаратів системної дії безпосередньо в кореневу систему.
Однією з особливостей біології хвоща польового є його повільний ріст. Пагони, що проросли з кореневищ у березні, досягають свого максимального росту лише в липні, максимальної висоти — в серпні. А максимальну кількість пагонів хвощ утворює у вересні, суха речовина в кореневищах не накопичується до жовтня. Сформовані наприкінці літа бульбочки збільшуються як у розмірах, так і в кількості аж до листопада.
Враховуючи складну біологію бур’яну, вчені продовжують досліджувати ефективні заходи контролю хвоща польового, зокрема й хімічні. Оскільки вегетативні органи розмноження і поширення бур’яну залягають глибоко у ґрунті й мають захисні механізми, що сприяють його довготривалому зберіганню й виживанню за несприятливих умов, застосування селективних контактних гербіцидів не забезпечує вираженого довгострокового ефекту щодо обмеження шкідливості хвоща. Так, препарати на основі діючих речовин гліфосат, МЦПА, дихлорпроп і мекопроп мали обмежений вплив на ріст і розвиток хвоща польового після їхнього застосування. Крім того, відмічено, що в результаті недостатньої ефективності гербіцидів суттєво змінювалась фізіологічна активність бур’яну.
Встановлено, що навіть ефективність препарату суцільної дії, гліфосату, під час контролю хвоща польового була незадовільною. Сільгоспвиробники із досвіду застосування гліфосату відзначали, що після триразового його внесення упродовж одного сезону для обмеження шкідливості хвоща наступного року не спостерігали жодних ознак зменшення його поширення на цих полях.
Водночас препарати суцільної дії на основі гліфосату завдяки системній дії і здатності контролювати сегетальну рослинність як на поверхні, так і в ґрунті, залишаються одними з найефективніших препаратів контролю хвоща польового.
Для отримання максимальної технічної ефективності гербіцидів під час обприскування слід врахувати такі фактори, як біологічна активність бур’яну й оптимальні погодні умови для його розвитку протягом усього періоду дії препаратів. Тобто на ефективність препаратів, застосовуваних для обробки, безпосередньо впливає активна вегетація хвоща польового. До того ж недоцільно вносити препарати за сильної посухи, під час якої уповільнюватиметься схожість бур’яну та виникне водний стрес у рослин. Тому обприскування рекомендовано проводити після опадів. У разі, якщо найближчим часом очікуються опади (за 4-5 год до обробки), обприскування проводити недоцільно, тому що діюча речовина гербіцидів за цей час не буде повністю поглинута бур’яном.
Слід мати на увазі, що в липні— жовтні в рослині відбуваються певні фізіологічні процеси, зокрема активний ріст кореневища, утворення бульбочок і стійке зберігання асимілянтів у підземній системі. Тому застосування гліфосату в серпні під час проведення досліджень забезпечувало послідовно кращий контроль порівняно з тими обприскуваннями, які раніше проводили в цьому сезоні. Посилений рух асимілянтів наприкінці літа до органів активного росту (верхівок кореневищ, вузлів й бульбочок) сприяв кращій транслокації препарату.
Звісно, контроль бур’яну є складною проблемою, яка не вирішується навіть повторними обробітками ґрунту. Розвинута система кореневищ не дає змоги знищити хвощ повністю — під час обприскування у бур’яні знищується тільки надземна частина рослини й уповільнюється її відновлення.
На підставі даних досліджень можна зробити висновок, що комбінація препаратів: флуметсуламу з МЦПА і нікосульфуроном та римсульфурону — із флуметсуламом і МЦПА — забезпечувала найкращий і найпослідовніший контроль хвоща польового в посівах кукурудзи порівняно з використанням післясходових гербіцидів, ефективність яких досліджували під час проведення їхніх випробувань.
За пропозиціями вітчизняних учених ефективними препаратами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», є препарати на основі таких діючих речовин:
— 2,4-Д 500, РК — 0,9-1,7 л/га — для обприскування вегетуючих бур’янів у посівах зернових колосових і злакових трав під час етапу органогенезу кущіння, кукурудзи — у фазі трьох-п’яти листків.
— Агрітокс, РК (МЦПА у формі солей диметиламіну натрію, калію, 500 г/л) — 1,0-1,5 л/га, 2М-4Х 750, РК (МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/л) — 0,9-1,5 л/га (або інші гербіциди на основі 2М-4Х) — для обприскування вегетуючих бур’янів у посівах зернових колосових і злакових трав під час етапу органогенезу кущіння.
— Діален Супер 464 SL, в.р.к. (2,4-Д, 344 г/л у кислотному еквіваленті + дикамба, 120 г/л, у формі диметиламінної солі) — 0,8 л/га (пшениця озима), 0,5–0,7 л/га (ярі пшениця та ячмінь), 1,0–1,25 л/га (кукурудза) — для обприскування вегетуючих бур’янів у посівах зернових колосових під час етапу органогенезу кущіння, кукурудзи — у фазі трьох-п’яти листків.
— Естерон 60, к. е. (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 850 г/л) — 0,6-0,8 л/га (ячмінь, пшениця), 0,7–0,8 л/га (кукурудза) — для обприскування вегетуючих бур’янів у посівах ячменю, пшениці під час етапу органогенезу кущіння, кукурудзи — у фазі трьох-п’яти листків.
— Пріма, с. е. (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452,2 г/л у поєднанні з флорасуламом, 6,25 г/л) — 0,6 л/га — для обприскування вегетуючих бур’янів у посівах зернових колосових під час етапу органогенезу кущіння, сорго та кукурудзи — на етапі трьох-п’яти листків.
Водночас науковці відмічають, що коріння хвоща призводить до закупорювання дренажних труб, що є однією з причин неефективної роботи дренажних систем у Литві. Тому в таких умовах обмеження поширення хвоща польового є гострою проблемою. Однією з причин, які впливали на поширення цього бур’яну, був агрохімічний склад ґрунту на полях. Для контролю цього засмічувача полів в областях, де застосовують осушування полів, рекомендовано застосовувати як механічні, так і хімічні заходи. Для визначення їхньої ефективності порівнювали результати прополювання, вапнування ґрунтів і застосування гербіцидів (Раундап Класік і Діален 400 SL).
За даними досліджень було встановлено, що обмеження росту й розвитку бур’яну було максимальним за вапнування ґрунтів та інтенсивного прополювання хвоща польового. До того ж вапнування знижує ґрунтову кислотність. Внесення гербіцидів знижувало щільність інвазії у середньому на 38%.
Для цілеспрямованого контролю хвоща польового слід проводити всі можливі заходи. Зокрема, рекомендовано вкривати міжряддя чорною поліетиленовою плівкою або мульчувати ґрунт. Для мульчування застосовують різні матеріали як органічного походження (подрібнена кора, деревна стружка, хвоя, обрізки гілок, підсушена газонна трава, скошене сіно тощо), так і інертні (гравій, річкова галька). Мульчувальний матеріал рекомендовано укладати на спанбонд або геотекстиль. Перезволожені ділянки доцільно осушувати.
Хвощ польовий негативно реагує на сусідство з рослинами родини Хрестоцвіті, такими як ріпак озимий, редька олійна, гірчиця біла, руккола та інші. Кореневі виділення цих рослин мають здатність пригнічувати бур’ян. Тож одним з елементів контролю може бути засівання полів після збирання врожаю цими хрестоцвітими культурами. Варто зазначити, що алелопатичні властивості має також жито озиме — цю культуру також можна висівати для обмеження чисельності хвоща польового.
Як один із можливих заходів контролю хвоща польового зарубіжні вчені рекомендують залучення птахів, зокрема качок, які охоче споживають цей вид бур’яну. Також окремі види комах, що живляться хвощем, зокрема Dolerus spp., Grypidus equiseti, Grypus spp. та Hippuriphila spp., порушують його нормальний ріст і розвиток.
Підсумовуючи викладене вище, можна зробити висновок, що забезпечити повний і надійний контроль хвоща польового неможливо. Для досягнення абсолютного контролю потрібно розробляти й реалізовувати довгострокові програми, які місять агротехнічні та хімічні заходи.
Також варто враховувати, що осушування та вапнування ґрунтів є важливими елементами системи його контролю. А вирощування с.-г. рослин в умовах високої культури землеробства, впровадження сортів із високими конкурентними властивостями щодо обмеження росту й розвитку хвоща польового є незамінними заходами контролю його чисельності. Слід мати на увазі, що багаторічним бур’янам властива надзвичайна продуктивність, і якщо не забезпечувати їхній надійний контроль за допомогою меліоративних, агротехнічних і хімічних заходів, утрати врожаю агрокультур будуть суттєвими.
Гарних врожаїв та переможних вам рішень !