Поради від Пана Агрохімовича

Контроль хвощу польового в посіві кукурудзи
Контроль хвощу польового в посіві кукурудзи
Опубліковано: 07 Травня 2024

Хвощ — це коренепаростковий бур’ян, який може відростати із глибини до 40 см, відповідно знищувати його досить складно. Всі рішення для його контролю концентруються в сегменті синтетичних ауксинів — МЦПА, дикамби, амінопіраліду, піклораму.

Потужніше себе показує група МЦПА, але треба враховувати, що це короткочасний ефект. Як показує практика, протягом місяця відбувається повторне відростання хвоща, тобто ми забезпечуємо кукурудзі хороший старт, але в подальшому хвощ повертається. Одними засобами хімічного захисту проблему не зняти.

Боротися із хвощем фахівці рекомендують комплексно. Певною мірою допоможе хімічна меліорація ґрунту, бо хвощ любить кислі ґрунти. При цьому вапнування не вирішить питання повністю, але зробить умови розвитку для хвоща несприятливими, а для культури більш сприятливими.

Таким чином культура стане більш конкурентоспроможною і буде краще витісняти хвощ з посіву. Плюс обробіток ґрунту — вичісування, знищення кореневої системи, її підрізання. Допоможе і насичення сівозміни конкурентними культурами суцільного способу сівби. У комплексі це допоможе позбавитися від хвоща.

Ос­новні за­хо­ди кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го спря­мо­вані на йо­го вис­на­жен­ня. Для цьо­го про­во­дять опе­рації ґрун­то­об­робітку із гли­бо­ким підрізу­ван­ням ко­ре­не­вої си­с­те­ми без­по­ли­це­ви­ми зна­ряд­дя­ми. Хімічні за­со­би кон­тро­лю ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти про­ник­нен­ня пре­па­ратів си­с­тем­ної дії без­по­се­ред­ньо в ко­ре­не­ву си­с­те­му.

Однією з особ­ли­во­с­тей біології хво­ща по­льо­во­го є йо­го повільний ріст. Па­го­ни, що про­рос­ли з ко­ре­не­вищ у бе­резні, до­ся­га­ють сво­го мак­си­маль­но­го рос­ту ли­ше в липні, мак­си­маль­ної ви­со­ти — в серпні. А мак­си­маль­ну кількість па­гонів хвощ ут­во­рює у ве­ресні, су­ха ре­чо­ви­на в ко­ре­не­ви­щах не на­ко­пи­чується до жовт­ня. Сфор­мо­вані наприкінці літа буль­боч­ки збільшу­ють­ся як у розмірах, так і в кількості аж до ли­с­то­па­да.

Вра­хо­ву­ю­чи склад­ну біологію бур’­я­­ну, вчені про­дов­жу­ють досліджу­ва­ти ефек­тивні за­хо­ди кон­тро­лю хво­ща по­­льо­во­го, зокрема й хімічні. Оскільки ве­ге­та­тивні ор­га­ни розмно­жен­ня і по­­ши­рен­ня бур’яну за­ля­га­ють гли­бо­ко у ґрунті й ма­ють за­хисні ме­ханізми, що спри­я­ють йо­го дов­го­т­ри­ва­ло­му збе­рі­­ган­ню й ви­жи­ван­ню за не­спри­ят­ли­вих умов, за­­сто­су­ван­ня се­лек­тив­них кон­такт­них гербіцидів не за­без­пе­чує ви­ра­же­но­го дов­го­ст­ро­ко­во­го ефек­ту що­до об­ме­жен­ня шкід­­ли­вості хво­ща. Так, пре­­­па­ра­ти на ос­нові діючих ре­чо­вин гліфо­сат, МЦПА, дих­лор­проп і ме­ко­проп ма­ли об­ме­же­ний вплив на ріст і роз­ви­ток хво­ща по­льо­во­го після їхньо­го за­сто­су­ван­ня. Крім то­го, відмі­че­но, що в ре­зуль­таті не­до­стат­ньої ефек­­­­тив­ності гер­­біцидів суттєво зміню­ва­лась фізіологічна ак­тивність бур’яну. 

Вста­нов­ле­но, що навіть ефек­тивність пре­па­ра­ту суцільної дії, гліфо­са­ту, під час кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го бу­ла не­­за­довільною. Сільгоспви­роб­ни­ки із дос­віду за­сто­су­ван­ня гліфо­са­ту відзна­ча­ли, що після три­ра­зо­во­го йо­го вне­сен­ня упро­довж од­но­го се­зо­ну для об­ме­жен­ня шкідли­вості хво­ща на­ступ­но­го ро­ку не спо­с­теріга­ли жод­них оз­нак змен­шен­ня йо­го по­ши­рен­ня на цих по­лях. 

Вод­но­час пре­па­ра­ти суцільної дії на ос­нові гліфо­са­ту за­вдя­ки си­с­темній дії і здат­ності кон­тро­лю­ва­ти се­ге­таль­ну рос­­линність як на по­верхні, так і в ґрунті, за­ли­ша­ють­ся од­ни­ми з най­е­фек­тивніших пре­па­ратів кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го.

Для от­ри­ман­ня мак­си­маль­ної технічної ефек­тив­ності гербіцидів під час об­при­с­ку­ван­ня слід вра­ху­ва­ти такі фак­то­ри, як біологічна ак­тивність бур’яну й оп­ти­мальні по­годні умо­ви для йо­го роз­вит­ку про­тя­гом усь­о­го періоду дії пре­па­ратів. Тоб­то на ефек­тивність пре­па­ратів, за­сто­со­ву­ва­них для об­роб­ки, без­по­се­ред­ньо впли­ває ак­тив­на ве­ге­тація хво­ща по­льо­во­го. До то­го ж не­до­цільно вно­си­ти пре­па­ра­ти за силь­ної по­су­хи, під час якої уповільню­ва­ти­меть­ся схожість бур’яну та ви­ник­не вод­ний стрес у рос­лин. То­му об­при­с­ку­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти після опадів. У разі, як­що най­б­лиж­чим ча­сом очіку­ють­ся опа­ди (за 4-5 го­д до об­роб­ки), об­при­с­ку­ван­ня про­во­ди­ти не­до­цільно, то­му що діюча ре­чо­ви­на гербіцидів за цей час не бу­де повністю по­­гли­ну­та бур’яном.

Слід ма­ти на увазі, що в липні— жовтні в рос­лині відбу­ва­ють­ся пев­ні фізіологічні про­це­си, зо­к­ре­ма ак­тив­ний ріст ко­ре­не­ви­ща, ут­во­рен­ня буль­бо­чок і стійке зберіган­ня асимілянтів у підземній си­с­темі. То­му за­сто­су­ван­ня гліфо­са­ту в серпні під час про­ве­ден­ня досліджень за­без­пе­чу­ва­ло по­­слідо­вно кра­щий кон­троль порівня­но з ти­ми об­при­с­ку­ван­ня­ми, які раніше про­­­­­во­ди­ли в цьо­му се­зоні. По­си­ле­ний рух асимілянтів наприкінці літа до ор­­га­­нів ак­тив­но­го рос­ту (верхівок ко­­ре­­не­вищ, вуз­лів й буль­бочо­к) спри­яв кращій транс­ло­кації пре­па­ра­ту.

Звісно, кон­троль бур’яну є склад­ною про­бле­мою, яка не вирішується на­­­віть по­втор­ни­ми об­робітка­ми ґрун­ту. Роз­ви­ну­та си­с­те­ма ко­ре­не­вищ не дає змо­ги зни­щи­ти хвощ повністю — під час об­при­с­ку­ван­ня у бур’яні знищується тільки над­зем­на ча­с­ти­на рос­ли­ни й уповільнюється її віднов­лен­ня.

На підставі да­них досліджень мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що комбінація пре­па­ратів: флу­мет­су­ла­му з МЦПА і ніко­суль­фу­ро­ном та рим­суль­фу­ро­ну — із флу­мет­су­ла­мом і МЦПА — за­без­пе­чу­ва­ла най­кра­щий і най­послідовніший кон­троль хво­ща по­льо­во­го в посівах ку­ку­руд­зи порівня­но з ви­ко­ри­с­тан­ням після­с­хо­до­вих гербіцидів, ефек­тивність яких досліджу­ва­ли під час про­ве­ден­ня їхніх ви­про­бу­вань.

За пропозиціями вітчиз­ня­них уче­них ефек­тив­ни­ми пре­па­ра­та­ми, ре­ко­мен­до­ва­ни­ми «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні», є пре­па­ра­ти на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин:

— 2,4-Д 500, РК — 0,9-1,7 л/га — для об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів у посівах зер­но­вих ко­ло­со­вих і зла­ко­вих трав під час ета­пу ор­га­но­ге­не­зу кущіння, ку­ку­руд­зи — у фазі трьох-п’яти листків.

— Агрітокс, РК (МЦПА у формі со­лей ди­ме­ти­ламіну натрію, калію, 500 г/л) — 1,0-1,5 л/га, 2М-4Х 750, РК (МЦПА у формі ди­ме­ти­ламінної солі, 750 г/л) — 0,9-1,5 л/га (або інші гер­біци­ди на ос­нові 2М-4Х) — для об­­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів у по­сівах зер­но­вих ко­ло­со­вих і зла­ко­вих трав під час ета­пу ор­га­но­ге­не­зу кущіння.

— Діален Су­пер 464 SL, в.р.к. (2,4-Д, 344 г/л у кис­лот­но­му еквіва­ленті + ди­кам­ба, 120 г/л, у формі ди­ме­ти­ла­мін­ної солі) — 0,8 л/га (пше­ни­ця ози­­ма), 0,5–0,7 л/га (ярі пше­ни­ця та ячмінь), 1,0–1,25 л/га (ку­ку­руд­за) — для об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’­янів у посівах зер­но­вих ко­ло­со­вих під час ета­пу ор­га­но­ге­не­зу кущіння, ку­ку­руд­зи — у фазі трьох-п’яти листків.

— Ес­те­рон 60, к. е. (2-етил­гек­си­ло­вий ефір 2,4-Д, 850 г/л) — 0,6-0,8 л/га (ячмінь, пше­ни­ця), 0,7–0,8 л/га (ку­ку­руд­за) — для об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів у посівах яч­ме­ню, пше­ниці під час ета­пу ор­га­но­ге­не­зу кущіння, ку­ку­руд­зи — у фазі трьох-п’яти листків.

— Пріма, с. е. (2-етил­гек­си­ло­вий ефір 2,4-Д, 452,2 г/л у поєднанні з фло­ра­су­ла­мом, 6,25 г/л) — 0,6 л/га — для об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів у по­сівах зер­но­вих ко­ло­со­вих під час ета­пу ор­га­но­ге­не­зу кущіння, сор­го та ку­ку­руд­зи — на етапі трьох-п’яти листків.

Вод­но­час на­уковці відміча­ють, що коріння хво­ща при­зво­дить до за­ку­по­рю­ван­ня дре­наж­них труб, що є однією з при­­чин не­ефек­тив­ної ро­бо­ти дре­наж­них си­с­тем у Литві. То­му в та­ких умо­вах об­ме­жен­ня поширення хво­ща по­льо­во­го є гос­трою про­бле­мою. Однією з при­чин, які впли­ва­ли на по­ши­рен­ня цьо­го бур’яну, був аг­рохімічний склад ґрун­ту на по­лях. Для кон­тро­лю цьо­го засмічу­ва­ча полів в об­ла­с­тях, де за­сто­со­ву­ють осу­шу­ван­ня полів, ре­ко­мен­до­ва­но за­­сто­со­ву­ва­ти як ме­ханічні, так і хімічні за­хо­ди. Для виз­на­чен­ня їхньої ефек­тив­ності порівню­ва­ли ре­зуль­та­ти про­по­лю­ван­ня, вап­ну­ван­ня ґрунтів і за­сто­су­ван­ня гербіцидів (Ра­ун­дап Класік і Діален 400 SL). 

За да­ни­ми досліджень бу­ло вста­нов­ле­но, що об­ме­жен­ня рос­ту й роз­вит­ку бур’яну бу­ло мак­си­маль­ним за вап­ну­ван­ня ґрунтів та інтен­сив­но­го про­по­лю­ван­ня хво­ща по­льо­во­го. До то­го ж вап­ну­ван­ня зни­жує ґрун­то­ву кис­лот­ність. Вне­сен­ня гербіцидів зни­жу­ва­ло щі­­льність інвазії у се­ред­нь­о­му на 38%.

Для ціле­с­пря­мо­ва­но­го кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го слід про­во­ди­ти всі мож­ливі за­хо­ди. Зокрема, ре­ко­мен­до­ва­но вк­ри­ва­ти міжряд­дя чор­ною поліети­ле­но­вою плівкою або муль­чу­ва­ти ґрунт. Для муль­чу­ван­ня за­сто­со­ву­ють різні ма­теріали як ор­ганічно­го по­хо­д­жен­ня (подрібне­на ко­ра, де­рев­на струж­ка, хвоя, обрізки гілок, підсу­ше­на га­зон­на тра­ва, ско­ше­не сіно то­що), так і інертні (гравій, річко­ва галь­ка). Муль­чу­валь­ний ма­теріал ре­ко­мен­до­ва­но укла­да­ти на спан­бонд або ге­о­тек­с­тиль. Пе­ре­зво­ло­жені ділян­ки доцільно осу­шу­ва­ти.

Хвощ по­льо­вий не­га­тив­но ре­а­гує на сусідство з рос­ли­на­ми ро­ди­ни Хре­с­то­цвіті, та­ки­ми як ріпак ози­мий, редь­ка олійна, гірчи­ця біла, рук­ко­ла та інші. Ко­ре­неві виділен­ня цих рос­лин ма­ють здатність пригнічу­ва­ти бур’ян. Тож од­­ним з еле­ментів кон­тро­лю мо­же бу­ти засіван­ня полів після зби­ран­ня вро­жаю ци­ми хре­с­тоцвіти­ми куль­ту­ра­ми. Вар­то за­зна­чи­ти, що але­ло­па­тичні вла­с­ти­вос­ті має та­кож жи­то ози­ме — цю куль­ту­ру та­кож мож­на висіва­ти для об­ме­жен­ня чи­сель­ності хво­ща по­льо­во­го.

Як один із мож­ли­вих за­ходів кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го за­рубіжні вчені ре­ко­мен­ду­ють за­лу­чен­ня птахів, зо­к­ре­ма ка­чок, які охо­че спо­жи­ва­ють цей вид бур’яну. Та­кож ок­ремі ви­ди ко­мах, що жив­лять­ся хво­щем, зо­к­ре­ма Dolerus spp., Grypidus equiseti, Grypus spp. та Hippuriphila spp., по­ру­шу­ють йо­го нор­маль­ний ріст і роз­ви­ток.

Підсу­мо­ву­ю­чи ви­кла­де­не ви­ще, мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що за­без­пе­чи­ти по­вний і надійний кон­троль хво­ща по­льо­во­го не­мож­ли­во. Для до­сяг­нен­ня аб­со­лют­но­го кон­тро­лю потрібно роз­роб­ля­ти й ре­алізо­ву­ва­ти дов­го­ст­ро­кові про­гра­ми, які місять аг­ро­тех­нічні та хімічні за­хо­ди.

Та­кож вар­то вра­хо­ву­ва­ти, що осу­шу­ван­ня та вап­ну­ван­ня ґрунтів є важ­ли­ви­ми еле­мен­та­ми си­с­те­ми йо­го кон­тро­лю. А ви­ро­щу­ван­ня с.-г. ­рос­лин в умо­вах ви­со­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва, впро­ва­д­жен­ня сортів із ви­со­ки­ми кон­ку­рент­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми що­до об­ме­жен­ня рос­ту й роз­вит­ку хво­ща по­льо­во­го є не­­замінни­ми за­хо­да­ми кон­тро­лю йо­го чи­сель­ності. Слід ма­ти на увазі, що ба­га­то­річним бур’янам вла­с­ти­ва над­зви­чай­на про­дук­тивність, і як­що не за­без­пе­чу­ва­ти їхній на­­дійний кон­троль за до­по­мо­гою меліора­тив­них, аг­ро­технічних і хімічних за­ходів, утра­ти вро­жаю аг­ро­куль­тур бу­дуть суттєви­ми. 

Гарних врожаїв та переможних вам рішень !

Більше порад