Утворення конденсату та самозігрівання в силосі псує якість зерна і вимагає додаткових зусиль від працівників для усунення наслідків.

Висока вологість у зонах конденсації стає каталізатором для розвитку плісняви та грибків — в зерні росте показник мікотоксинів. Таку партію неможливо продати за нормальною ціною, а іноді й взагалі небезпечно використовувати.

Крім того, тепло й волога «будять» шкідників, які в сухому та холодному зерні перебувають в анабіозі. Активна життєдіяльність комах додає ще більше тепла в систему і прискорює процеси самозігрівання.

Волога, що скапує з даху, насамперед зволожує верхній шар зерна. Воно проростає, і в силосі утворюється «корж», який треба прибирати практично голими руками. Ще гірше, коли тепле зерно прилипає до холодних стінок силосу. Це призводить до великих збитків не лише через псування партії зерна, а й через складність очищення.

Зерно поприлипає до стінок зсередини, і потім його треба буде чистити. А це втрачений тоннаж та величезні витрати на саму зачистку.

Щоб уникнути проблеми, експерти радять першочергово звертати увагу на правильне закладання зерна. Порушення вологості, температури та чистоти зерна неминуче призводить до появи конденсату.

Також експерт рекомендує використовувати постійний температурний моніторинг — це єдиний спосіб відстежувати стан зерна. В силосах для цього використовують термопідвіски.

Гарни х врожаїв та переможних вам рішень!