Поради від Пана Агрохімовича

Карликова сажка та методи боротьби з нею
Карликова сажка та методи боротьби з нею
Опубліковано: 26 Червня 2023

Серед сажкових захворювань карликова сажка є найбільш шкідливою, через те що уражені рослини не дають врожаю, бо колосся заповнюється теліоспорами. Основною рослиною господарем для T. сontroversa є пшениця (Triticum spp.), особливо сильно гриб уражує озиму пшеницю.

Небезпека ккарликової сажки полягає у можливості інфікування протягом довгого періоду — від появи сходів до фази виходу у трубку. Збудник хвороби передається в основному з насінням трав та пшениці, можливе розповсюдження інфекції з ґрунтом та гноєм.

Заходи боротьби малоефективні через стійкість спор у стадії спокою, які залишаються життєздатними в ґрунті протягом багатьох років, і слабкої ефективності більшості фунгіцидів. T.сontroversa здатна знищити врожай на 50-90%.

У міжвегетаційний період теліоспори T.controversa зберігаються на насінні та в ґрунті. Вони залишаються життєздатними впродовж 3-10 років при відсутності пшениці, а також при проходженні через травну систему тварин. Для стимулювання проростання спор необхідні світло та температура близько 5℃ впродовж 3-5 тижнів.

Найбільш сприятливі температурні умови для зараження рослин — від 0℃ до +8℃. Температури вище +15℃ пригнічують проростання спор. Найбільш сильне ураження спостерігається у роки з частими снігопадами, особливо на щільних ґрунтах при неглибокому закладанні насіння.

Ураження озимої пшениці збудником відбувається тільки після повної появи сходів. Після проникнення міцелій переходить у верхівку та затримує ріст, поки не сформується колос. Сажкові утворення (соруси), вміщуючи теліоспори, утворюються в подальшому у зав’язі.

Уражена рослина не має чітких ознак хвороби до появи колосу, стебло таких рослин зазвичай коротше (в 2-4 рази), ніж у здорових, має більше пагонів (до 30). Уражений колос щільний, вкорочений, іноді не виходить з піхви верхнього листка, а у деяких випадках на високому агрофоні спостерігається розгалуження колоса. Соруси мають кулясту форму та вміщують в собі чорнувату пиловидну масу теліоспор.

Боротьба з карликовою сажкою передбачає ретельне дотримання агротехнології вирощування, в тому числі:

чітке дотримання правил сівозміни;

контроль розповсюдження бур’янів, які є резервацією для патогену;

утримання від ранніх строків сівби;

протруювання насіння фунгіцидами з д.р.: тебуконазол, седаксан + флудіоксоніл + тебуконазол, флутріафол + тіабендазол.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!

Більше порад