Фузаріоз ккачанів кукурудзи — поширена хвороба, яку викликає гриб Fusarium verticillioides. Цієї весни проблему з фузаріозом відмічають на елеваторах, куди поступає незібраний урожай кукурудзи 2022 року після зимового перестою. В більшості випадків, ступінь ураження не перевищує 10%, втім трапляються партії, де показник доходить до 30%.

Як запобігти — уникати перестою кукурудзи. Та чи проблема лише в цьому?

Не качанами єдиними: фузаріози та збудники, що їх викликають

Фузаріозні захворювання не обмежуються лише качанами, а Fusarium verticillioides не єдиний збудник, здатний їх викликати. Відсутність органо-тканинної спеціалізації дозволяє їм уражувати як качани, так і сходи, корені, стебла, насіння, викликаючи кореневі і прикореневі гнилі, фузаріозну стеблову гниль і фузаріоз насіння. Корені, стебла і листя, до прикладу, полюбляє F. graminearum і F. subglutinans, обгортки качанів — Fusarium sporotrichioides. Ці гриби можуть заселяти рослину одночасно.

Типова ознака ураження фузаріозом — поява блідо-рожевого або білого густого нальоту у зоні ураження. Наліт складається з міцелію і конідіального спороношення гриба. 

За сприятливих умов під час розвитку хвороби уражені ділянки збільшуються і в результаті руйнуються. До прикладу, за кореневого ураження корені підгнивають, за стеблового — стебло розмочалюється, може вилягати, а внаслідок ураження качанів і зернівок, вони руйнуються. Все це суттєво знижує урожайність кукурудзи, що ще гірше — якість зерна.

Негативні наслідки перестою кукурудзи

Внаслідок тривалих дощів восени, високих цін на сушіння зерна і низьких на саме зерно, багато агровиробників прийняли рішення залишити кукурудзу на зимівлю. З точки зору рентабельності виробництва рішення було ризикове, але вірне. Умови зими зіграли на руку аграріям в більшості областей, на момент збирання культури в травні вологість зерна знизилася до межі 12-18%. 

Тим не менш осінні та ранньовесняні опади подекуди негативно вплинули на якість зерна, призвівши до розвитку патогенних грибів, у тому числі й фузаріозу.

Гриби роду Fusarium відомі тим, що продукують мікотоксини, небезпечні для здоров’я людей і тварин. 

F. verticillioides виробляє фумонізини, здатні знижувати імунітет, репродуктивну функцію, викликати набряк легенів, діарею, зниження апетиту і кількості молока у ВРХ та мають канцерогенний ефект.

F. subglutinans — молініформін — кардіотоксин, що викликає гострі дегенеративні ураження міокарда у курей. 

F. graminearum — дезоксиніваленол, зеараленон. Останній є аналогом жіночих гормонів, споживання якого може викликати порушення гормонального балансу у ВРХ і відповідно зниження надоїв, протизаплідний ефект або викидень, також зниження яйценосності курей тощо.

Fusarium sporotrichioides — Т-2 токсин (жовтий дощ), який викликає Т-2 токсикоз у людей і тварин, у свій час застосовувався як хімічна зброя.

Найбільш небезпечними для людини є фумонізини, дезоксиніваленол, зеараленол і Т-2.

Допустиме накопичення дезоксиніваленолу у зерні до 10 проміле. Одне уражене зерно на 150 здорових становить 2 проміле. За два тижні після зараження зерно умовно має 70 проміле і з кожним днем перестою накопичення мікотоксинів продовжується.

Зважаючи на це, уражене мікотоксинами зерно кукурудзи доцільно переробляти на біопаливо. Проте, нерідко його використовують у виготовленні комбікормів. Споживання людиною продуктів цих тварин теж призводить до порушення гормонального балансу. 

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!