Поради від Пана Агрохімовича
Ефективне внесення азоту: 20 порад
Ціни на добрива змушують агровиробників задуматися над тим, як їх краще використовувати, щоб отримувати максимальну віддачу. Тож розглянемо, як найбільш ефективно застосовувати азотні добрива і яким чином можна оптимізувати їх використання.
Є кілька простих кроків, які ви можете зробити, щоб управляти поживними речовинами й азотом (N) більш ефективно. Це методи, які потребують трохи більшої уваги до планування, але варті витрачених зусиль.
При внесенні будь-яких добрив слід використовувати метод 4-х правил:
правильне добриво;
правильна норма;
правильний час;
правильний метод внесення.
1. НЕ ВНОСЬТЕ АЗОТНІ ДОБРИВА ВОСЕНИ, ВЗИМКУ ТА ПО МЕРЗЛОТАЛОМУ ҐРУНТУ
Вносити азотні добрива восени, взимку, по мерзлоталому ґрунту і завчасно – це нераціональна витрата коштів, оскільки більшість N із добрив буде втрачено. Внесення азотних добрив по мерзлоталому ґрунту не виправдане саме з економічних причин.
2. МАКСИМАЛЬНО ВИКОРИСТОВУЙТЕ МОЖЛИВОСТІ СИМБІОТИЧНОЇ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА СІВОЗМІНИ
При вирощуванні бобових культур (соя, горох, нут, люцерна, сочевиця, квасоля, люпин та ін.) можна обійтись без внесення азотних добрив. Але це тільки в тому випадку, якщо ви провели інокуляцію насіння бульбочковими бактеріями.
Вирощування бобових культур, інокульованих бульбочковими бактеріями, дає змогу накопичити в ґрунті азот із атмосфери. Наприклад, соя при хорошому розвитку бульбочкових бактерій може не тільки забезпечити повністю свої потреби в азоті, а й залишити у ґрунті від 45 кг азоту на гектар. Азот, який залишається у ґрунті після вирощування бобових, – гарне добриво для наступних культур у сівозміні.
Не забувайте чергувати широколисті та злакові культури в сівозміні – це сприяє кращій віддачі від азотних добрив. При розрахунку норми азотних добрив на заплановану врожайність потрібно також брати до уваги вплив попередника.
3. ВИКОРИСТОВУЙТЕ ПОКРИВНІ КУЛЬТУРИ – «ЗЕЛЕНІ ДОБРИВА»
Покривні культури допомагають накопичити поживні речовини у ґрунті, боротися з його ерозією, шкідниками, бур’янами та хворобами. Покривні культури покращують родючість і якість ґрунту, сприяють накопиченню вологи, підтримують біорізноманіття.
Покривні культури можуть бути міжсезонними – якщо їх висівають після збирання товарної культури. Висіяні як озимі, вони закривають ґрунт узимку, допомагаючи накопичувати вологу. А завдяки додаванню бобових до суміші покривних культур у ґрунті накопичується атмосферний азот.
4. СТЕЖТЕ ЗА ПОГЛИНАННЯМ АЗОТУ
Сучасні комп’ютерні моделі використовують дані про погоду для розрахунку фази розвитку культури, кількості азоту, отриманого культурою, і того, скільки ще необхідно рослині N до збору врожаю. Потрібно провести моніторинг посівів, щоб побачити, скільки поживних речовин є у всій рослині, скільки з них містяться у надземній частині рослини, а скільки – у ґрунті й доступні для кореневої системи.
5. ВИЗНАЧТЕ, КОЛИ ВАШИМ РОСЛИНАМ ПОТРІБЕН АЗОТ
Розуміння цього допоможе вам вибрати ідеальну норму, час і метод внесення добрив. Для правильного внесення добрив слід брати до уваги фази розвитку кожної культури та потребу в азоті під час кожної з них. Найбільше споживання азоту зазвичай збігається з періодом активного росту вегетативної маси, формування та розвитку генеративних органів. Добриво потрібно вносити так, щоб азот був доступним у достатній кількості саме в цей час. Оскільки це правило стосується всіх культур, розглянемо його на прикладі пшениці та кукурудзи.
Наприклад, впродовж перших 35 днів після висівання кукурудзи рослинам не потрібно багато азоту. Добова потреба рослин кукурудзи в азоті на гектар у початкові фази росту та наприкінці сезону становить близько 2 кг. Максимальна потреба – до 11 кг під час фаз V10 і VT (викидання волоті). Після викидання волоті спостерігається досить різкий спад потреби в азоті. У міру проходження репродуктивних стадій росту від R1 до R6 потреба в азоті падає нижче 2 кг на гектар за день.
Щоб запобігти зниженню врожайності, рослини слід забезпечувати достатньою кількістю азоту, навіть якщо добове споживання невелике.
6. ДОПОМОЖІТЬ МОЛОДИМ РОСЛИНАМ ЗНАЙТИ АЗОТ
На початку сезону потреба рослин в азоті невисока, але його наявність і доступність має вирішальне значення, оскільки в цей час рослини закладають генеративні органи і визначають свій максимальний урожай.
Початкові етапи розвитку ярих культур – вирішальний момент у житті молодої рослини. Наша мета – зробити так, щоб рослини ніколи не мали «поганих днів» у забезпеченні азотом.
Молоді рослини мають невелику кореневу систему і змушені конкурувати за поживні речовини з великою популяцією ґрунтових мікробів. Щоразу навесні, коли ґрунт нагрівається до 12°C, мікробна популяція подвоюється.
Мікробам, як і рослинам, необхідні азот, фосфор, сірка та вуглець. Спочатку поживні речовини й азот споживають мікроби, тож якщо в цей час у ґрунті недостатньо азоту, то рослини залишаться без живлення. Поживні речовини, пов’язані з мікробами, не втрачаються. Оскільки іммобілізація і мінералізація відбуваються одночасно (з періодами чистої іммобілізації та мінералізації), поживні речовини, іммобілізовані мікробами, стануть доступними пізніше – через 30–60 днів, коли знову настане період чистої мінералізації. А поки рослини маленькі, вони можуть потерпати через дефіцит азоту.
Наприклад, поки рослини кукурудзи малі, їм не потрібно багато азоту на день. Але необхідно забезпечити їх азотом так, щоб невеликі корінці кукурудзи могли його досягти і засвоїти. Так, азот, внесений як аміак або в іншому вигляді на глибину 18–20 см, не дуже допоможе рослинам кукурудзи 5–8 см заввишки, що мають маленькі корінці.
Тому при сівбі кукурудзи й до фази 10–12 листків дуже важливо розміщувати азот якомога ближче до коріння рослин. Пізніше вони розвивають більш потужну кореневу систему, й тоді вже можна проводити ґрунтові підживлення. На стадії розвитку кукурудзи V10 ми можемо дати азот ґрунтовим аплікатором у кожен другий ряд, і корінці зможуть його знайти.
На цьому принципі базується сучасна система багаторазового застосування N добрив. Наприклад, у США та Канаді при сівбі кукурудзи в рядки дається мінімальна норма азоту, достатня для початкового розвитку рослин, а більша частина норми вноситься саме в міжряддя у вигляді аміаку.
7. ВИКОРИСТОВУЙТЕ N ЕФЕКТИВНО ЗА НАЯВНОСТІ РОСЛИННИХ РЕШТОК
Рослинні рештки, солома від попередньої або покривної культури можуть вплинути на азотне живлення. Кількість і якість рослинних решток, що залишилися в полі, впливають на кількість азоту, який ми маємо внести. Наприклад, норма необхідного азоту буде значно меншою при сівбі кукурудзи в стерню сої або пшениці (солома зібрана), ніж при сівбі в залишки кукурудзи (солома залишилася в полі) або в покривні культури. Рослинні рештки кукурудзи містять більше вуглецю (вище співвідношення вуглецю та азоту), і це потребуватиме більше азотних добрив під наступну культуру.
Бобові покривні культури можуть сприяти накопиченню азоту в ґрунті, що зменшує потребу в азотних добривах.
Багато азоту потрібно, якщо сіяти кукурудзу по кукурудзі (солома залишилася в полі), а потім як покривну культуру висівати зернове жито, яке підсушують гліфосатом коли воно виросте навесні. Це поширена практика під час використання No-till і Strip-till.
Аналогічний ефект дає обробіток ґрунту, при якому пожнивні залишки загортають у ґрунт (наприклад, оранка з обертанням пласта). Дослідження, проведені в США, показали, що ґрунтові мікроби поглинали 168 кг азоту на гектар у процесі розкладання засипаних у ґрунт решток кукурудзи.
Розкидання азотних добрив по поверхні ґрунту – дуже простий прийом, але це також ризиковано. Якщо невдовзі після розкидання добрив, коли рослини кукурудзи ще маленькі, випаде навіть невеликий дощ – 5–7 мм, вода може промити азот вниз, за межі досяжності коріння рослин.
Якщо ви дасте увесь азот під час або перед сівбою, то його може не вистачити до кінця сезону – він може закінчитися вже на початку репродуктивних стадій, коли буде найбільш потрібним рослинам.
Поліпшити засвоєння азоту можуть такі прийоми:
– використання весняного смугового обробітку ґрунту (Strip-till) з автоматичним наведенням RTK для неглибокого внесення азоту поряд із рядком;
- внесення азоту під час сівби;
- дробове внесення азоту.
8. ЗАБЕЗПЕЧТЕ ДОСТАТНЮ КІЛЬКІСТЬ АЗОТУ В ПЕРІОД ЙОГО ШВИДКОГО ЗАСВОЄННЯ
На етапах росту кукурудзи від V8 до VT рослинам щодня потрібно 4–11 кг азоту на гектар. Але підживлювати посіви в цей період стає трохи легше, адже рослини вже мають потужну кореневу систему і засвоюють азот дуже ефективно. Метод внесення у цей період вже не такий важливий. Можна давати азот у кожен другий рядок за допомогою ґрунтового аплікатора.
Тести на вміст нітратів у ґрунті та тести тканин рослин можуть розповісти вам, чи існує небезпека дефіциту азоту для будь-якої сільськогосподарської культури. За наявності дефіциту азоту добрива слід вносити якомога раніше: чим раніше рослини відгукнуться на підживлення, тим вищим буде врожай. Майте запасний план, наприклад, внесення з повітря на випадок, якщо волога погода не дасть вам зайти на поля за допомогою наземного аплікатора або запустити центрально-поворотне зрошення. Чим довше рослини зазнають стресу в період швидкого росту, тим більшою буде втрата врожаю.
9. ПІДЖИВЛЮЙТЕ РОСЛИНИ АЗОТОМ ТАКОЖ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ВЕГЕТАЦІЇ
Особливо це стосується кукурудзи. Після проходження рослинами репродуктивних стадій потреба у азоті зазвичай знижується. Але вона не зникає і залишається навіть за 40–60 днів до дозрівання. Можна внести азот на поверхню ґрунту з літака чи за допомогою наземного обладнання з великим кліренсом або застосувати фертигацію. Таке внесення азоту може забезпечувати збільшення врожаю на 10–20%, залежно від умов.
10. ПРИДІЛІТЬ ОСОБЛИВУ УВАГУ ПОЛЯМ, ЯКІ МАЮТЬ ПІДВИЩЕНІ РИЗИКИ
Внесення азотних добрив у фазу, коли азот споживається максимально, – дуже важливе. Але переконайтеся, що в ґрунті не закінчився азот, перш ніж рослини досягнуть цієї фази розвитку.
Також потрібно провести агрономічний аудит полів і визначити, на яких площах може не вистачити азоту наприкінці сезону. До них відносяться ґрунти, бідні на азот, гумус, піщані, схильні до вилуговування, зниження і «блюдець», до денітрифікації, не здатні мінералізувати багато азоту й багато інших.
11. ЗВАЖАЙТЕ НА ПОТРЕБИ КОЖНОЇ КУЛЬТУРИ, СОРТУ ЧИ ГІБРИДА
Гібриди більш урожайні й тому потребують більше азоту. Чим більша запланована врожайність, тим більше потрібно азоту і тим більше зусиль доведеться докласти. А чим довший термін дозрівання гібрида, тим важливіша наявність азоту впродовж усього періоду росту й наприкінці сезону.
Деякі гібриди кукурудзи віддають перевагу азоту в кінці сезону, особливо ті, які формують більшу частину врожаю за рахунок розміру та глибини зерен. Ці показники у таких гібридів кукурудзи формуються в останніх 30 днів життя рослин. Для цих гібридів важливо, щоб азот був доступним до кінця сезону – або із ґрунту з високим рівнем продукування азоту, або завдяки внесенню добрив за допомогою висококліренсного обприскувача з аплікатором, фертигації, внесення з повітря чи використання добрив із уповільненим вивільненням.
У пшениці сорти та гібриди з великим зерном можуть відчувати ту саму потребу.
12. ДОПОМОЖІТЬ РОСЛИНАМ БУТИ ЗДОРОВИМИ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
Якщо рослини здорові й зелені, то вони ефективно переробляють азот на врожай. Ідеально, якщо рослини залишаються зеленими і зверху, і знизу (навіть нижнє листя) на початку дозрівання.
Коли ж рослина зелена на пізніших етапах, то це може означати надлишок азотного живлення. Якщо рослини почали підсихати, продихи закриті, то листкові підживлення вже не будуть ефективними. Це стосується насамперед підживлення пшениці азотом по колосу.
13. НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ЗАЛЕЖНІСТЬ АЗОТУ ВІД ҐРУНТОВИХ УМОВ
Різні ґрунти мають різну здатність мінералізувати азот. Відповідно на різних ґрунтах потрібна різна кількість азоту. Ґрунти, норми, час і метод внесення є ключами до ефективності азотних добрив. Чим більше азоту буде доступно рослинам впродовж усього вегетаційного періоду, чим ближче до кореневої системи він буде внесений – бажано тоді, коли він найбільше потрібен рослинам, тим більше зерна ми виростимо і тим менше азоту нам для цього доведеться вносити.
14. ПАМ’ЯТАЙТЕ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗАСВОЄННЯ АЗОТУ
Основним чинниками, що впливають на засвоєння рослинами азоту, є:
– Час і спосіб внесення;
- Наявність рослинних решток на поверхні ґрунту. Розкидання добрив по поверхні ґрунту, де є рослинні рештки, неефективне! Якщо ви використовуєте No-till, не забувайте про це;
- Вид машини для внесення, правильне її регулювання;
- Наявність вологи – якщо у ґрунті її немає, то добрива не засвояться;
- Температура;
- Здоров’я кореневої системи та рослин в цілому – вони не повинні відчувати стрес;
- Наявність сірки – азот працює разом із сіркою, за її відсутності він не буде нормально засвоюватися;
- Бур’яни та густота стояння рослин;
- Кислотність і засолення ґрунтів;
- Інші природні та суб’єктивні чинники.
Дуже важливо знайти той чинник, який зумовлює найбільші втрати врожайності, й розпочати покращення саме з нього!
15. РОЗРАХУЙТЕ СОБІВАРТІСТЬ КОЖНОГО КІЛОГРАМА ДІЮЧОЇ РЕЧОВИНИ ДОБРИВ
Порівняйте ціну кілограма діючої речовини азоту в кожному виді добрив з урахуванням логістики та наявних машин і застосовуйте саме ті добрива, які матимуть найкраще співвідношення ціна – якість. Наприклад, ціна азоту в таких добривах, як аміак, карбамід (сечовина), КАС, аміачна селітра, калієва селітра, нітроамофоска, сульфат амонію буде завжди різною. Ці добрива також матимуть і різний відсоток засвоєння азоту рослинами за тих чи інших умов. Купуйте добрива тільки у перевірених постачальників, які можуть гарантувати їхню якість.
16. КОНТРОЛЮЙТЕ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
Щоб внесення добрив було ефективним, важливо контролювати правильне налаштування машин і рівномірний розподіл добрив по полю. Якщо у вас немає можливості самостійно стежити за використанням добрив і їх внесенням, найміть для цього незалежного агронома.
17. ІНВЕСТУЙТЕ В НОВУ ТЕХНІКУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
Щоб добрива були внесені своєчасно, у технологічному ланцюжку мають бути в достатній кількості всі необхідні машини. Якщо якоїсь із них немає або вона не може виконати роботу своєчасно чи неправильно відкалібрована та налаштована, це призведе до втрат азоту, а отже, до фінансових збитків! Краще мати запасні машини – на випадок форс-мажору. З огляду на зміну клімату, потрібно мати більш продуктивні машини, щоб виконувати роботи в оптимальні терміни. Спростивши технологічний ланцюжок, ви забезпечите кращу окупність витрат часу та коштів.
18. БОРІТЬСЯ З БУР’ЯНАМИ І ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛЬНОЇ ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН
Бур’яни та густота посіву рослин суттєво впливають на ефективність застосування азоту і фінансову віддачу від його застосування.
При загущеному або зрідженому посіві добрива не використовуватимуться рослинами ефективно.
Боріться із бур’янами. Коли ви вносите добрива, то бур’янів не повинно бути, адже вони споживають добрива, які ви внесли, забираючи азот у культурних рослин. Добрива коштують дорого, тож не витрачайте їх на підживлення бур’янів. Гроші мають працювати тільки на врожай і приносити вам прибуток!
19. ЗНАЙТЕ СВОЇ ҐРУНТИ ТА МІСЦЕВІ УМОВИ
Проведіть повний технічний аудит ваших ґрунтів, полів і кліматичних умов. Виконайте аналіз ґрунту, підґрунтового шару, інших умов і попросіть авторитетного незалежного експерта-агронома (не співробітника ґрунтової лабораторії) інтерпретувати результати аналізів і розрахувати найефективнішу систему застосування добрив та пестицидів саме для ваших умов.
Попросіть визначити всі основні чинники, які обмежують засвоєння азоту, й ті, що призводять до його втрат. Не купуйте елементи живлення та добрива, які вам не потрібні.
Вносьте тільки ті з них, які забезпечать збільшення врожайності або ж якості. Завдяки агрономічному аудиту ви зможете заощадити суттєві суми.
20. ТІЛЬКИ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ДОПОМОЖЕ ДОСЯГТИ УСПІХУ!
Лише дотримання всього комплексу заходів, що покращують систему застосування азотних добрив, дасть змогу збільшити прибуток. Починати треба з тих місць, де втрачається найбільша кількість грошей. У такому разі запроваджені поліпшення забезпечать найбільшу віддачу від витрат часу та інвестицій.
Гарних врожаїв та переможних вам рішень!
Джерело: agronom.com.ua