Десикацію як агротехнологічний прийом почали застосовувати досить часто. Хоч, здавалося б, це додаткові затрати, але вони себе цілком окуповують. Яких цілей можна досягти десикацією, наскільки вона доцільна і які способи обробки обирають аграрії?

Десикація – це переджнивне підсушування рослин з метою прискорення достигання (на 5-7 діб) і полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур’яненості та за вологої погоди.

Таким чином можна скоротити терміни вегетації рослин, заощадити кошти на сушінні зерна, запобігти висипанню насіння з кошиків/стручків, трохи «підчистити» поле від бур’янів. Завдяки десикації менше втрачається врожаю під час жнив, при цьому також зменшується навантаження на комбайн, відповідно економиться пальне. Плюс до певної міри можна оптимізувати роботи під час збиральної кампанії — підлаштувавши строки послідовного виходу в поле техніки, не задіюючи її одночасно. Також серед переваг десикації називають можливість локалізації поширення деяких хвороб.

Скажімо, фахівці стверджують, якщо посіви соняшнику ураженого білою або сірою гниллю, то розвиток хвороб уповільнюється. На оброблених десикантом посівах до збирання кількість заражених рослин збільшується десь на 2-4%, тоді як без обробки ураження зростає на 22-27%.

  

Необхідність десикації переважно залежить від зони вирощування сільськогосподарських культу. В зоні достатньо зволоження десикація є необхідним агротехнологічним прийомом, який в таких погодних умовах пришвидшить збирання попередника та дасть можливість посіяти озимі зернові в оптимальні строки. В регіонах України з недостатнім та нестійким зволоженням десикація проводиться за потреби.

Застосовують цей прийом на широкому спектрі культур, передусім на олійних, але найчастіше, судячи з відповідей опитаних нами агрономів, — на гороху, соняшнику, ріпаку та сої.

Суть десикації полягає у пришвидшенні зневоднення тканин рослини. При цьому вегетація припиняється, тому варто вибрати вдалий час для проведення цього заходу — вирішити технологічні завдання і при цьому отримати заплановану врожайність.

Зокрема, фахівці радять проводити десикацію сої у фазу початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусів (за вологості насіння 35-40%). Десикацію соняшнику доцільно проводити у фазу початку побуріння кошиків за високої вологозабезпеченості і вологості насіння 25-30%.

Загалом же для зернових культур десикацію проводять за 10-15 днів до збирання врожаю, ріпаку і соняшнику — не менше 14 днів, бобових — 7-20 днів, для ранніх сортів — 7-10 днів. У будь-якому разі культура має дозріти на 80-90%.

Негативні моменти десикації можуть проявлятися саме в разі помилок при застосування цього прийому. Скажімо, в разі неправильного вибору терміну обробки або неправильного вибору десиканта — тоді вірогідне зниження врожайності. Ймовірне також пошкодження рослин від шин у разі внесення за допомогою обприскувача. Натомість при авіа чи внесення дронами — якщо в цей час буде вітряна погода — можливе віднесення десиканта на сусідні масиви і пошкодження посівів, які не підлягали десикації.

Адже для цього прийому використовують пестициди гербіцидної дії на основі таких діючих речовин, як дикват, дикват іон, дикват дибромід, солі гліфосату ізопропіламінна, калійна), глюфосинат амонію.

Нагадаю, що диквати — це контактні препарати. Вони здатні швидко підсушувати рослини, не потрапляючи на їх корені, зберігати властивості зерна, підвищувати його олійність та якість. Гліфосати — препарати тривалої системної дії, які впливають на кореневу і верхню частину рослини. Процес природного дозрівання культури при цьому не порушується. Застосування системних препаратів на посівах викликає зниження якості врожаю лише у разі недотримання регламенту обробки і норм витрат препарату.

Рішення про застосування десикації зазвичай приймається залежно від конкретної ситуації — як погодної, економічної загалом, так і на певному полі. Для Півночі й Заходу це більш застосовуваний прийом, хоч зміни клімату «дісталися» вже і цих регіонів, але пріснопам’ятні ціни на газ, нестабільні погодні умови та особливості поширених сівозмін роблять його вже традиційним, хоч і не завжди обов’язковим. Втім, Центр і Південь також не цураються використовувати переваги десикації.

Для соняшнику, окрім уже згаданого «пригальмовування» хвороб, її застосовують у разі необхідності підсушування рослин, якщо «піджимають» терміни сівби наступної культури. Або — якщо зрозуміло, що зерно не знизить вологість до потрібних параметрів, через що не лише підвищаться витрати на досушування, а й ускладниться збирання — важке вологе зерно збільшить навантаження на роботу комбайна.

Чи застосовувати десикацію по соняшнику, треба вирішувати залежно від строків. Якщо бачите, що відтягується вегетація, то можна проводити обробку. В цьому році, наприклад, висіювати соняшник ви закінчили 15 травня. Тож зрозуміло, що збирати його будете не раніше 20 вересня.  Сподіватись, що на цей період буде сприятлива погода — мало вірогідно. Тому маєте передбачати застосування десикації.

Десикація на ріпаку застосовується теж досить часто. Адже у цієї культури верхні стручки дозрівають швидше, ніж нижні, тому поки дочекаєшся дозрівання верхнього ярусу, нижній вже обсиплеться. Обробка десикантом урівноважить ситуацію, убезпечить від втрат.

На ріпаку завжди треба дивитися: якщо верхній шар вже майже сиплеться, а нижній ще зелений, — обов’язково починаємо десикувати, щоб зібрати з мінімальними втратами. Хоч така ситуація не завжди буває, тому не щороку доречно застосовувати цю процедуру. Проте деякі аграрії постійно наперед обробляють гліфосатами: побуріло на 30-40% – і вже обробляють.

Для сої мета десикації така сама, як і для ріпаку, хіба що у цієї культури навпаки — нижні «бобики» дозрівають повільніше, ніж верхні. Загалом це властивість практично всіх зернобобових — нерівномірне дозрівання зерна. Тому на гороху це також досить часто застосовуваний прийом. 

По зернових також застосовують десикацію. Для колосових, наприклад, цей прийом, окрім іншого, підвищує якість зерна, вміст клейковини.

Щодо кукурудзи, то більшість аграріїв зазначили, що не бачать сенсу, адже зазвичай строки дозрівання можна регулювати підбором гібридів за групою стиглості. Хоча бувають випадки — через погодні умови чи інші обставини (наприклад, нам розповідали, що на одній половині поля була посіяна кукурудза, на другій — соняшник, а наступною планували сіяти озиму пшеницю, тому потрібно було обидва попередники зібрати приблизно одночасно), — десикують і кукурудзу. Тут є свої нюанси. Досвід свідчить, що обробляти культуру треба за вологості 32-34% й тоді, коли листя вже пожовкло і з’явилась «чорна точка» в зерні.

Окреме питання — спосіб внесення. Найдавніший — це авіація. Потім, з появою обприскувачів із високим кліренсом, почали застосовувати і цей засіб. Останнім часом відкрилися нові можливості — обробка полів за допомогою дронів.

У нинішні воєнні часи авіа-обробки фактично можна викреслити, навіть у регіонах, далеких від лінії фронту. Обприскувачі більш прийнятні для низькорослих культур, але якщо у вас на полі немає постійної технічної колії, то відмінусуйте, може і не таку значну, але частку пошкодженого колесами врожаю. На застосування агродронів також вплинув воєнний стан у країні. У багатьох регіонах їх використання або зовсім заборонене, або потрібно брати окремий дозвіл. Трохи складно, але загалом можливо.

Але самохідні оприскувачі не варто скидувати з рахунків. Багато аграріїв мають стабільну довіру тільки до них.

Збирання врожаю після десикації здійснюють через 7-10 днів, залежно від культури та десиканта.

А загалом у застосуванні цього прийому потрібно, звісно, задіювати свої знання, розрахунки і — трохи інтуїції…

У будь якому випадку, наші спеціалісти будуть корисними для вас. Вони проконсультують, якщо ви маєте сумніви щодо десикації, та порадять найкращі препарати для успішного проведення процедури.

Гарних врожаїв та переможних рішень вам!