Подекуди вже почалось збирання соняшнику, а на незібраних площах продовжують розвиватися хвороби й поширюватись шкідники. Як зазначається у фітосанітарному звіті щодо стану сільгоспкультур, оприлюдненому Інститутом захисту рослин, станом на 29 вересня у посівах соняшнику живляться попелиці, ними заселено 10% площ за чисельності 1,0-8,0 екз./рослину, пошкоджено 1% рослин (Хмельницька обл.).

Крім того, олійну заселяють:

– клопи — 14% площ, максимально — 50% площ (Хмельницька обл.), за чисельності 2,0-4,0 екз./рослину, пошкоджено 6-10% рослин (Кіровоградська, Хмельницька обл.);

– соняшникова вогнівка — 1-9% площ за чисельності 1,0 екз./рослину, пошкоджено 4-5% рослин (Київська, Кіровоградська обл.);

– бавовникова совка — 9% площ за чисельності 0,3-1,0 екз./м², пошкоджено 4% рослин (Кіровоградська обл.).

Фахівці також зазначають, що пероноспорозом уражено 2-20% площ соняшника, 3-8% рослин за розвитку хвороби 0,2-4% (Кіровоградська, Хмельницька обл.), септоріозом — 30% площ, 15-20% рослин за розвитку хвороби 3-15% (Чернігівська обл.), фомозом — 16-25% площ, максимально — 46% площ (Кіровоградська обл.), 1,5-23% рослин за розвитку хвороби 0,2-19% (Чернігівська, Хмельницька, Кіровоградська обл.), іржею — 17% площ, 18-20% рослин, за розвитку хвороби 13-15% (Кіровоградська обл.), білою гниллю — 0,5-28% площ, максимально — 41% площ (Кіровоградська обл.), 2-15% рослин за розвитку хвороби 1-5% (Одеська, Черкаська, Київська, Рівненська, Дніпропетровська. Тернопільська, Вінницька, Кіровоградська обл.), сірою гниллю — 0,5-19% площ, 1-12% рослин за розвитку хвороби 1-10% (Одеська, Черкаська, Київська, Рівненська, Дніпропетровська, Тернопільська, Вінницька, Кіровоградська обл.).

Що ж з цим робити?

Якщо політика щодо дальшого нарощування виробництва соняшнику завдяки збільшенню площ не зміниться, то надалі на нас чекають такі самі сюрпризи й з іншими шкідливими організмами. Тобто, розвитку на стиглих рослинах набудуть інші паразити та вороби. Тож аби цьому запобігти, захист соняшнику від хвороб і шкідників має грунтуватися на комплексному застосуванні агротехнічних, хімічних, селекційно-генетичних засобів.

Соняшник краще розміщувати по озимих зернових, кукурудзі на зерно, ярих колосових, що без додаткових затрат значно підвищує його урожай і знижує розвиток хвороб. Після гороху, сої, квасолі, ріпаку — через три-чотири роки. При цьому не можна допускати насичення сівозмін соняшником понад 9%. Повернення соняшнику на поле не раніше як через вісім-десять років разом із знищенням падалиці — дієвий захід захисту культури від несправжньої борошнистої роси, вовчка. За цей строк кількість ооспор несправжньої борошнистої роси й насіння вовчка знижується до мінімального, знищуються й склероції білої та сірої гнилей.

Важливим агротехнічним заходом зниження життєздатності патогенів і чисельності багатьох шкідників є очищення полів від уражених стебел, подрібнення та приорювання рослинних решток.
Під час вибору посівного матеріалу перевагу слід надавати стійким сортам і гібридам.

Ефективним заходом захисту посівів соняшнику від пліснявіння насіння й хвороб сходів є протруєння. Обробка насіння інсектицидними препаратами забезпечує захист проростків від комплексу шкідників сходів (табл. 1–2).

Важливим елементом є вибір строку сівби. Оптимальний час для висіву настає за температури 8…12°С на глибині загортання насіння. Ранні посіви значно пошкоджують грунтові шкідники та грибні хвороби. За пізніх строків сівби, коли температура грунту перевищує 14…16°С, сходи з’являються нерівномірно.

У період вегетації соняшнику у фазі бутонізації та формування кошиків рекомендується обприскування рослин фунігцидами. Вони значною мірою здатні стримувати розвиток фомопсису, сірої та білої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси.

Для захисту від шкідників застосовують інсектициди.

У період фізіологічної стиглості соняшнику, особливо за високої вологозабезпеченості, коли ГТК перевищує 1, застосовують десикацію посівів одним із препаратів: Гліфоган 480, в.р. (3 л/га), Раундап, в.р. (3 л/га), Домінатор 360, в.р. (3 л/га), Реглон супер 150, в.р.к. (2–3 л/га) — на початку побуріння кошиків, Баста 140, в.р. (2 л/га) — у фазі повної стиглості та вологості насіння 33–37%.

Більше про це вам розкажуть фахівці Торгового Дому “Агрохім”. Варто лише до них звернутися.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!