У пошуках шляхів підвищення ефективності обприскування зародилася думка, що посилити контакт робочого розчину зі стеблостоєм можна збільшенням тиску розпилення. Та чи це справді дієво?

У цьому є певна частка правди, але примусово опустити краплі вниз — це найменше, що може зробити тиск. Тиском розпилу в основному змінюють норму виливу. Якщо ви збільшите тиск, вам потрібно буде їхати швидше, щоб утримати потрібну норму виливу. А більша швидкість руху реально заважає проникнути всередину стеблостою.

Підвищення ж тиску зробить розпил дрібнішим. Спочатку швидкість крапель збільшиться, але навіть при збільшенні тиску дрібні краплі все одно рухатимуться повільно, доки досягнуть стеблостою.

Якщо ж потрібно змусити дрібний розпил проникнути в листкову масу, то найкращий спосіб зробити це — опустити штангу, сповільнити швидкість і збільшити об’єм води.

Побутує серед аграріїв ще одна думка, що збільшення розміру крапель призводить до стікання, однак експерти пояснюють, що стікання залежить від розміру крапель і морфології поверхні листя.

В США проводили досліди: провокували стікання, доводячи вилив до 1800 л/га на лисячому хвості. Попри те, що цей бур’ян важко змочується, стікання не було. Крім того, вода дає можливість використовувати розпилювачі з більш грубим розпилом і працювати, коли вітряно.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!