Розпочалась весна календарна та фактична. Озимі культури виходять із-під снігу. Для фермерів головним питанням стає стан посівів та можливість допомогти рослинам швидше відновитися після зимового періоду. Одним із агротехнічних прийомів, про який знову починають згадувати аграрії, є весняне боронування озимих культур.

Для нормального розвитку озимих культур зимовий період є необхідним. Саме в холодних умовах відбувається яровизація — комплекс біохімічних процесів, що дозволяє рослинам перейти від вегетативного розвитку до генеративного, тобто сформувати колос і дати врожай. Без цього етапу рослини не здатні повноцінно розвиватися.

Важливу роль у цьому процесі відіграє також сніговий покрив. Завдяки своїй структурі свіжий сніг працює як природний теплоізолятор, захищаючи рослини від сильних морозів та вітру. Крім того, він є важливим джерелом води, яка навесні поповнює запаси вологи у ґрунті та сприяє росту культур.

Коли сніг стає проблемою

Попри переваги, сніговий покрив може створювати і певні ризики для озимих. Особливо це стосується випадків, коли сніг довго лежить на полі та має високу вологість. Важкий мокрий сніг погано пропускає повітря, через що рослини під ним можуть задихатися.

Крім того, небезпеку становить повільне танення снігу, коли ґрунт під ним ще залишається мерзлим. У такій ситуації вода не може вбиратися в землю, що призводить до підтоплення рослин. Підвищена вологість і поступове потепління створюють також сприятливі умови для розвитку грибкових хвороб.

Основні хвороби після зими

Однією з найпоширеніших проблем є снігова пліснява — захворювання із групи фузаріозів, яке викликають гриби Microdochium nivale. Вона розвивається під сніговим покривом при обмеженому доступі повітря. Після танення снігу її легко впізнати за характерним біло-рожевим нальотом грибниці на рослинах.

Ще однією загрозою є па́лечниця злаків і трав, яку спричиняють гриби Typhula incarnata, Typhula ishikariensis та Typhula phacorrhiza. Вони уражують рослини ще восени, але активно розвиваються саме в умовах високої вологості та температур близько 0 °C. Симптомами хвороби є пожовтіння рослин і поява біло-сірої грибниці на листках із коричневими склероціями.

Боронування озимих: забутий, але ефективний прийом

Боронування озимих, яке ще кілька десятиліть тому було традиційною весняною операцією, сьогодні застосовується значно рідше. Водночас цей агротехнічний прийом має низку переваг.

Легка борона дозволяє видалити з посіву пошкоджені, відмерлі або уражені хворобами рослини, що покращує стан посівів. Крім того, боронування сприяє механічному контролю бур’янів, що може бути корисним у ситуаціях, коли застосування гербіцидів обмежене.

Ще одна перевага — можливість регулювати густоту посіву: стимулювати кущіння на зріджених ділянках або частково проріджувати надто густі посіви. Також боронування допомагає руйнувати ґрунтову кірку та покращувати водно-повітряний режим ґрунту.

Як проводити боронування правильно

Водночас неправильне проведення цього агроприйому може завдати більше шкоди, ніж користі. У минулому боронування виконували за допомогою коней, тоді як сьогодні використовуються трактори, що збільшує ризик пошкодження рослин колесами.

Тому для боронування озимих слід застосовувати легкі борони або спеціальні борони-чизельники (чужинники), іноді допускається використання середніх борін, але важкі борони використовувати не можна.

Заїжджати в поле потрібно лише тоді, коли ґрунт достатньо підсохне: він має кришитися, а не перетворюватися на багнюку та не утворювати колії. Сам обробіток рекомендується проводити по діагоналі або впоперек рядків посіву.

Фахівці зазначають, що за правильного застосування боронування може стати корисним інструментом для відновлення посівів після зими, особливо в роки з тривалим сніговим покривом і підвищеною вологістю.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!