Гібриди кукурудзи поділяються на зернові та силосні: кожен має свої особливості, адаптовані під конкретну мету вирощування. Щоб зерновий гібрид був максимально ефективним, його зерна мають бути міцними, твердими та склоподібними, щоб витримати транспортування, очищення й зберігання.

Такі гібриди мають:

• міцне, стійке до вилягання стебло;
• високе розташування качана для зручності збирання;
• зерно, яке швидко висихає на рослині.

Ці характеристики дозволяють фермерам зменшити витрати на сушіння, уникати пошкодження зерна та забезпечувати високу натурну масу.

Як зазначають фахівці, спроба використовувати зерновий гібрид для силосування майже завжди призводить до втрати якості корму. 

Тим часом силосні гібриди створені спеціально для отримання якісного корму, який легко засвоюється тваринами та забезпечує високі надої молока. Перевагою силосних гібридів кукурудзи є баланс між великою врожайністю та високою поживністю отриманого силосу.

Основна перевага силосних гібридів — додаткове листя: зверху качана налічується 10-12 листків. А також, на відміну від зернових, вони мають набагато ширшу листову пластинку, різниця складає 2-3 см.

Ключові переваги силосних гібридів:

оптимальний баланс крохмалю та клітковини — зерно залишається м’яким і доступним для травлення;

довший період збирання — силосна маса зберігає необхідну вологість протягом більшого часу, що спрощує заготівлю;

краще бродіння — високий вміст цукрів забезпечує стабільну ферментацію без псування;

менші втрати під час зберігання — не потрібно тривалого дозрівання у ямі, корм готовий швидше.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!