До початку війни стосовно сорго говорили як про перспективну заміну кукурудзі. Передусім через її кращу посухостійкість, адаптивність до екстремальних умов вирощування та невибагливість. Однак культура має й низку недоліків.

Експерти зауважують, що сорго як культура — цікава, але має перспективи лише у разі експорту. І при цьому як попередник — «один з найгірших для всіх культур».

Аргументи наводяться наступні:

Виснаження запасів вологи на глибину більше 1,5 м. В степу соняшник після сорго, найімовірніше, «згорить» навіть за норми висіву 40 тис./га.

Алелопатія — кореневі виділення пригнічують культури навіть на наступний рік.

Це культура, яка має фотосинтез типу С4. Підвищений рівень кремнію в рослинах призводить до того, що рештки розкладаються довше, ніж кукурудзяні, забирають на себе більше вологи й азоту.

Пізно звільняє поле.

Кількість падалиці, яка сходить пізніше всіх бур’янів та кількома хвилями. Загалом навіть падалиця соняшнику порівняно з падалицею сорго зазвичай менш злісна та менш проблемна.

Серед інших недоліків сорго є також обмежений вибір в гербіцидному захисті. На сорго це фактично один ґрунтовий гербіцид, а по сходах ефективна тільки гормональна група діючих речовин. І далі по вегетації злаки майже неможливо забрати. Також у сорго слабка стійкість до післядії імідазолінонів, на відміну від кукурудзи.

Крім того, є ще низка технологічних факторів, які роблять сорго менш цікавою культурою в довгостроковій перспективі порівняно з кукурудзою.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!